Анатолій Матвійчук -НА ПЕРЕПУТТІ

НА ПЕРЕПУТТІ
Куди ідеш ти, Україно?!
Сама у себе запитай –
Які тобі потрібні зміни,
Який ще вигаданий рай?

Одвіку – щира і наївна,
А ще – довірлива без меж
Ти, як обдурена царівна,
Ніяк до тями не прийдеш.

Все віриш брехунам бездушним,
Підлоті служиш задарма,
І своїм серцем простодушним
Знов губиш ти себе сама.

Не спокушайся, чуєш, рідна,
Не сподівайся на «аби»,
Якщо ти й справді щастя гідна
Себе без тями – полюби!

Так полюби, щоб рідна мова,
Була, як пісня на вустах,
Щоб квітла врода гонорова,
У вишиванках і вінках.

Щоб не хотіла – а жадала,
Турботи, вірності й тепла
Щоб душу ти не продавала
І Пам»ять Роду берегла!

Згадай пісні свої забуті,
Здіймись думками в синю вись!
Вкраїно, ти – на перепутті.
Не помились!
Не обманись…

Анатолій Матвійчук

4 травня 2019р.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *