У Києві презентують світове скло

 

4 вересня 2019 року о 17:00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (м. Київ, вул. Лаврська, 9, к.29) стартує XI Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові.

 

Грандіозний форум художників-склярів, у якому візьмуть участь більше 50 митців з 30 країн світу, розпочнеться в Києві відкриттям двох виставок:

  • «Світове скло в Україні: 1989 – 2016»
  • «Балтійське скло: діалог вітру з дощем».

А продовжить свою роботу у Львові – на базі Львівської національної академії мистецтв.

 

Міжнародний симпозіум гутного скла у Львові  – це унікальне явище культурно-мистецького життя країни, яке безперервно триває вже 30 років поспіль. За цей час у роботі симпозіумів взяли участь 250 знаних митців з 32 країн світу, а також близько півтисячі арт-критиків, галеристів, мистецтвознавців, музейних працівників та інших фахівців.

Історія симпозіумів розпочалася у 1989 році з ініціативи Андрія Бокотея –  одного із піонерів міжнародного студійного руху на пост-соціалістичному просторі, видатного майстра гутного скла, педагога, науковця.

 

«Симпозіуми стали своєрідним каталізатором у появі на світовій арені сучасного мистецтва поняття «українське авторське скло» та «український дизайн художнього скла», – підкреслив керівник проекту Михайло Бокотей, кандидат мистецтвознавства, директор єдиного в Україні Музею скла у Львові, котрий продовжує справу батька.

Під час симпозіумів його учасники отримували рідкісну можливість працювати біля гутних печей з бригадою висококваліфікованих майстрів-гутників. За результатами роботи відбувалися виставки, а експоновані твори залишались у подарунок місту Львів. Таким чином, сформувалась унікальна колекція творів, яка налічує 350 одиниць.

Виставка «Світове скло в Україні: 1989 – 2016»презентує кращі твори зібраних композицій, які стали підсумком роботи майстрів на міжнародних симпозіумах з 1989-го до 2016-го років, а нині зберігаються в Музеї скла у Львові.

Відвідувачі виставки мають рідкісну можливість познайомитись з роботами знаних вітчизняних майстрів та молодих художників гутного скла – Андрія Бокотея, Олега Гущина, Альберта Балабіна, Віталія Гінзбурга, Івана Аполонова та Станіслава Кадочнікова, а також зірками сучасного світового склярства.

Серед них – Едвард Лейбовіц (Бельгія), Олена Атрашкевіч (Білорусь), ЛачезарДочев (Болгарія), Любов Савельєва (Росія), Метью Дюрран (Великобританія), ЕрвінЕйш (Німеччина), Майкл Роджерс (США), ЕльдарТотланд (Норвегія), Жан-Пєр Шевальє (Франція), КазушіНакада (Японія),  та багато інших.

 

Виставка «Балтійське скло: діалог вітру з дощем»презентує твори митців з Прибалтики: Анди Мункевіци, (Латвія), Іво Лілля (Естонія) та подружжя РеміґіюсаКрюкаса й ІндреСтульґайте (Литва).

 

Виставка присвячена Іво Ліллю – талановитому художнику і цікавій особистості, одному із зачинателів міжнародного руху студійного скла на теренах колишнього СРСР, котрий напередодні відкриття виставки несподівано пішов з життя.

 

На думку Михайла Бокотея, балтійська школа художнього скла вирізняється тим, що у творах майстрів переважають декоративне навантаження і підкреслення насамперед оптичних якостей скла, концентрація уваги глядача на візуальних ефектах. У цьому можуть переконатися відвідувачі виставки, застосувавши, приміром, телефони з потужними ліхтариками. Адже кожна зміна кута освітлення дає неймовірні ефекти.

Цей виставковий проект розпочався у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва 31 липня 2019 року з виставки «Чорні коні», котра презентує серію монументально масштабних скульптур зі скла та графічні роботи однієї з найвідоміших у світі латвійських художниць – Анди Мункевіци.

 

Проєкт здійснюється за підтримки Українського культурного фонду

 

Куратори проєкту: Михайло Бокотей – директор Музею скла у Львові, Людмила Строкова – генеральний директор Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

 

Контактні телефони: 280-13-43, 280-36-93

 

Виставки триватимуть у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва з 4 вересня до 5 жовтня 2019 року

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *