НМАУ: дискусія про портрет…

В Національній музичній академії України розпочалася дискусія про те, портрети яких ректорів варто зняти, а які залишити.

Досить цікаво! Подаємо деякі аргументи однієї з сторін…

Хотів би прояснити дещо. Цей пост – для Консерваторських.
1. У мене, як у людини, яка працює в НМАУ практично full time на громадських засадах, і не отримує в Консі грошей, а зовсім навіть навпаки, є моральне та етичне право to call spade a spade.
2. Побачивши реакцію деяких прихильників рожка щодо зняття його портрету, хотілося б просто висловити свою позицію. На моє глибоке переконання, портрет людини, що спричинила нинішній стан Конси, не повинен знаходитися поряд з портретами таких титанів, як В.В. Пухальський, Р.М. Глієр та О.С. Тимошенко.
3. Тим прихильникам рожка які будуть закидати нам переписування історії – вибачте. Ми в Консі маємо свою власну декомунізацію, місцевого, так би мовити, масштабу. Я не керуюся тут чутками and innuendo. There is a very simple fact. Портрет цього компартійно-культпросвєтовського дєятеля спокійно висів аж доти, доки держава Україна в особі Національного агентства з питань запобігання корупції не передала до суду звинувачення щодо рожка. Цитую: “Крім того, направлено до суду 2 протоколи стосовно в.о. завідувача кафедри оперної підготовки та музичної режисури Національної музичної академії імені П.І. Чайковського Володимира Рожка. Перебуваючи на посаді ректора зазначеної академії, Володимир Рожок не повідомив Міністерство культури про наявний реальний конфлікт інтересів та підписав наказ про прийняття на роботу своєї близької особи (невістки)” (з прес-прелізу НАЗК від 4 лютого 2019 року).
Я впевнений, що з часом держава дасть правову оцінку й іншим “діянням” цього “діяча”, – і історіям з роялями, які були продані Консі фірмою сина рожка, і зникненням цінних матеріалів з бібліотеки, і багато чому іншому. Тому власне в рамках локальної декомунізації та подолання наслідків рожківського лихоліття у Консі, його портрет і було знято.
4. Цей текст – моя власна людська і громадянська позиція. Цей текст не узгоджувався ні з ким.
Хай цей текст супроводжують портрети справжніх титанів – ректорів нашої дорогої Конси, славетного вишу, який має світове визнання.

Ми ж, команда Максим Олегович Тимошенко, робимо і зробимо все можливе для того, щоб не тільки минулі досягнення і слава наших педагогів, але й матерільна база Конси відповідала її високому статусу.

Iouri Loutsenko

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *