Вийти за межі цієї шоу-драматургії в режим переконування виборців

Розпочинається другий етап.
Штаб Зелєнського і смотрящі не можуть до кінця ховати свого кота у мішку.
Але й не може його випускати до публіки, бо “корисні ідіоти” швидко розчаруються, а спекулятивних адептів буде ще менше, ніж у першому турі.

Прийняте рішення йти нетрадиційним шляхом.
Не буде Зелєнський на ток шоу, навіть у теплих ваннах, розповідати про свою політику й економіку, кадри і ставлення до української мови чи російської, не буде нікого переконувати про вектори розвитку чи мир з Росією.

Для нього завдання посісти крісло і приватизувати право репрезентанта нації, а для президентських функцій йому знайдуть спеціалістів.

Історія із стадіоном буде тягнутися як головна подія кампанії до кінця, як приковування уваги до неї прихильників обох сторін із втягуванням на свою сторону решти електорату.
Банально, примітивно, відірвано від політичного сенсу кампанії, її безпеково-соціального контексту, від гуманітарної складової.

Хто кого, коли і як.

Вийти за межі цієї шоу-драматургії в режим переконування виборців буде складно і не вистарчатиме часу.
Мета не переконати – а “опустити”, обхаяти мавпуванням і сміхойочками. Не аргументи – а хохма, не концепції – кривляння під регіт публіки, не стратегії – а приколи.

При провалі – шоу на трибунах з кричалками і фаєрами.
Щодня нові “вводні” – вимоги з умовами, перенесення зустрічей і зачитування обвинувачень, Тільки не дискусія про вихід з кризи, реформи, плани перемін.

Шоу має тривати, в режимі понтів блатняка серіалу “Бригада”.

Сергій Жижко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *