нехай ухвалять закон про мову…

От вам і «отвєточка» прилетіла, українці. Що ви там казали, нехай ухвалять закон про мову і ми будемо голосувати за Порошенка в 2 турі? Княжицький сказав, що Закону про мову до 2 туру може не бути. Ви вважаєте, що це несподіванка? А як він міг бути, якщо Княжицький замість законопроекту у сесійну залу виніс 2 тисячі правок?

– Пані Ларисо, ви зараз почнете критикувати патріотів, значить ви за ЗЕ.

Я не агітую за ЗЕ, він проти закону про мову. І мені тут усе зрозуміло. Лише я не розумію, що це за патріоти такі?! З патріотами мені нічого не зрозуміло!

Нащо? Нащо було виносити в залу 2 тисячі правок? Замість поставити на голосування законопроект, проголосувати ПЕРЕД виборами і забути – в залу виносять 2 тисячі правок!

Поясніть мені, що це за патріотичний трюк такий? Поясніть мені, ви ж такі всі розумні. Яка різниця між патріотами, які роблять усе, щоб не було закону про мову – і українофобами, які роблять усе, щоб не було закону про мову?

Ви зараз скажете, от прийде ЗЕ – і точно закону про мову не буде, а з патріотами він же ж може і бути, цей закон. То поясніть мені, нащо патріотам ходити по лезу? Нащо доводити законопроект до зриву? Хіба патріоти зі своїм дітищем так би поводилися? Хіба б вони при першій же нагоді не проштовхнули б його?

То ЩО відбувається?
Пояснити?

Беремо Княжицького. Моделюємо ситуацію. Приніс він в сесійну залу законопроект, а не правки – і всі проголосували. ОПОБЛОК не голосував би, але їхні голоси і не важливі. І без них голосів вистачає. Отже, законопроект проголосовано. І Княжицький стає непотрібний. Все. Свою місію виконав.

Інша справа, коли законопроект – не проголосований. Тоді Княжицький тримає всю країну в напрузі. Для політиків він важлива персона – тримає руку на нерві країни. Для народу він важлива персона – героїчно сперечається з опоблоком. З трибуни на всю країну каже, що не хоче їхнього, опоблоківського руского міра! Українці на нього дивляться з надією. Тримають кулачки, щоб відбився від українофобів, патріот наш рідний…

А не дай Бог, за законопроект так і не проголосують до виборів. Хто винен? Опоблок винен. Затягнули, гади.
А раптом пройде Зеленський? Пройде і накладе вето? Отоді патріот Княжицький і вся та патріотична компанія – усі будуть у траурі. І кричатимуть: «Ну що, докритикувалася, Ніцой? Порошенко тобі був не такий?»

А що Порошенко? Ви чули, щоб президент, якого ототожнюють з Україною і вважають патріотом, у якого гасло виборів «Мова» – хоч щось сказав на цю всю ситуацію? Може він обурився? Може президент закликав припинити ці ігри. Може він, переживаючи, що його не оберуть, кинувся виконати гасло «мова», бо це ж так вигідно Україні! Бо це ж останній шанс! Останній ривок! А він – президент патріотичний, і в нього є останній шанс таки зробити для України цю важливу справу! Чули хоч слово від Президента?..

Гаразд. А тепер уявіть собі й таке: потягнули патріоти, потягнули, а тоді шарах – і проголосували!

Усі українці заплакали і обнялися. Які ж ці патріоти чудові! Як вони героїчно добилися! А президент – батько рідний!

– От ви зараз, пані Ларисо, своєю критикою знову ллєте воду на млин ЗЕ.

Гаразд, зав’язую рота. Спробую мовчати, коли криком кричати хочеться: «Як же ви всі задрали своїми іграми!»

Лариса Ніцой

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *