Виставка Олексія Какала

Мистецький освітньо-виховний проект «Краяни». Виставка творів заслуженого художника України Олексія Какала

 

2 серпня відкриттям виставки олійних та пастельних робіт заслуженого художника України Олексія Какала «Мікрони людської душі» Чернігівський обласний художній музей імені Григорія Галагана розпочав мистецький освітньо-виховний проект «Краяни», спрямований на популяризацію творчості видатних митців – уродженців Чернігівського краю.

Кожній людині легше жити і вмирати, якщо вона повсякчас відчуває зв’язок зі своїми предками, родинним гніздом і рідною землею, якщо вона знає, що на її могилі виросте дерево, а пам’ять про неї зберігатиметься у творах, які матимуть змогу бачити наступні покоління. Такі думки виникають, коли споглядаєш роботи заслуженого художника України Олексія Какала (1942–2018).

Уже минув рік, як він відійшов у небуття, залишивши по собі помітний слід у розвитку вітчизняної реалістичної школи живопису, поповнивши скарбницю українського образотворчого мистецтва своїм величезним творчим доробком.

Родом Олексій Васильович з с. Держанівка Носівського району Чернігівської області. Після здобуття фахової освіти у Київському художньому інституті (викладачі: Ю. Ятченко, П. Басанець, К. Трохименко, В. Пузирков). Разом з дружиною Вірою Василівною переїхав до Чернігова, де працював у художньо-виробничих майстернях. Згодом вступив до Національної спілки художників України, був обраний членом правління Чернігівської організації, а пізніше – багато років очолював її.

Починаючи з 1970-х років, Олексій Какало написав значну кількість олійних і пастельних картин. Частина їх увійшла в експозицію виставки, що відбувається в рамках мистецького проекту «Краяни». Тут представлено майже всі жанри творчості художника: портрет, пейзаж, натюрморт, сюжетна композиція. Домінуючими є дві теми – це рідна Чернігівщина та люди, які живуть і працюють на ній. Мовою письма автор показав їх красу та висловив свою закоханість у мінливість природи, буденність життя.

У композиціях митця, переважно стриманих за кольором, відчувається зіткнення енергії творення з реальністю. Багато невичерпної любові вкладено у портрети дружини та доньки, що мають назву «Українка» (1983), «Портрет дочки» (1981). А роботи «Лєна Ягодовська» (Без дати), «Солом’яник» (2003) наділені глибокими психологічними характеристиками.

Сюжетно-тематичні картини митець почав писати ще під час навчання в інституті, надихаючись торами своїх знаних вчителів. У дусі традиційного реалістичного побутового жанру виконано чимало його робіт, однією з таких є «Спадщина» (1984-1987 ), де художник показує традиції та розкриває внутрішню силу й красу людей із народу.

Останніми роками у художника був час, коли ідеї та форми минулого творчого періоду кардинально змінились. Розвиток майстерності потребував пошуків нових образів, технічних прийомів, колірних пріоритетів. Це підтверджує яскрава колористична гамма робіт «Козацький куліш», «Вербна неділя» (2013).

В деяких роботах наявні елементи модерну – орнаментальність, експресивний мазок, які надають композиціям динаміки, більш і менш фактурні поверхні, що змінюють одна одну. Пейзажі митця, немов пульсуюча плоть, пронизані поетичними ритмами, запрошують глядача відвідати сільські куточки («Пора саджати картоплю», 2015), а звичайні мотиви, написані весною на пленері («Міський краєвид», 2016), викликають неповторний емоційний відгук і народжують безліч настроєвих відтінків, майстерно відтворених на полотні.

Олексій Какало постійно творчо розвивався, сміливо крокував шляхом пізнання та хотів, аби ми наближаючись до його робіт, розгледіли, окрім викристалізуваної ідеї, ще й мікрони людської душі…

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply