Китайський космічний зонд успішно сів на зворотному боці Місяця. Це важливе досягнення для країни, яка вперше відправила людину в космос у 2003 році.
У найближчі роки Китай планує запустити багаторазову ракету-носій і ввести в експлуатацію космічну станцію – конкурента МКС.
BBC згадує про успіхи китайської космічної програми.
Місячна програма
Програма “Чан’е” отримала назву на честь богині Місяця з китайської міфології. Перший апарат цієї серії запустили на місячну орбіту у 2007 році. Кульмінацією програми повинен стати пілотований політ на Місяць до 2036 року.
Апарат “Чан’е-4” сів на Місяці в басейні Південний полюс-Ейткен – одному з найбільших кратерів Сонячної системи.
М’яка посадка на зворотному боці Місяця – непросте завдання, тому що Місяць блокує прямий зв’язок між космічним апаратом і Землею. Тому для успіху місії “Чан’е-4” між Землею і Місяцем запустили супутник-ретранслятор.
“Чан’е-4” оснащений устаткуванням для досліджень геологічних параметрів Місяця. Також на його борту знаходиться насіння рослин і личинки шовкопряду.
Рекордне число запусків
У 2018 році Китай здійснив 39 космічних запусків – більше, ніж будь-яка інша країна. Лише один з них завершився невдало.
США в минулому році здійснили 34 запуски, а Росія – 20. При цьому у 2016 році США витратили на свою космічну програму 36 мільярдів доларів, а Китай – менше ніж 5 мільярдів.
Китай працює над створенням космічного ліфта і багаторазових ракет-носіїв.
В Америці найближче до створення економічно ефективної ракети підбираються приватні компанії, зокрема Space X Ілона Маска.
У Китаї приватна компанія здійснила всього один запуск, і він виявився невдалим: у жовтні 2018 року компанія LandSpace провела перший запуск триступеневої ракети ZQ-1, але у неї некоректно спрацювала третя ступінь.
Створення космічної станції
Першу китайську орбітальну станцію “Тяньгун-1” запустили у 2011 році.
Вона стала першим китайським космічним апаратом такого класу. На станції могли знаходитись астронавти протягом декількох днів.
У 2012 році станцію відвідала перша китайська жінка-астронавт Лю Ян.
Експлуатація станції завершилася в березні 2016 року – на два роки пізніше, ніж планувалося. У квітні 2018 року “Тяньгун-1” згоріла в атмосфері над Тихим океаном.
У 2016 році запустили станцію “Тяньгун-2”, але поки у неї немає постійного екіпажу – повністю ввести її в експлуатацію планується до 2022 року.
Протисупутникова зброя
У 2007 році Китай став третьою після США і Росії країною, яка продемонструвала здатність знищувати об’єкти, що знаходяться на земній орбіті.
Вважається, що у випробуваннях брала участь балістична ракета середньої дальності та наземного базування. Тоді успішно знищили супутник для спостережень за погодою, запущений в 1999 році.
Випробування засудило світова спільнота, а Китай у відповідь заявив, що тим самим протистоїть мілітаризації космосу і будь-яким формам гонитви озброєнь.
У 2016 році Китай запустив на орбіту апарат, призначений для переміщення космічного сміття, такого як старі супутники.
За даними НАСА, на орбіті Землі перебуває понад 20 тисяч уламків розміром з грейпфрут і більше. Число уламків меншого розміру становить не один мільйон.
Звучать побоювання, що такі апарати можуть використовувати для виведення з ладу ворожих супутників у випадку війни.
У минулому році президент США Дональд Трамп заявляв про намір створити в рамках збройних сил космічні війська. А віце-президент Майк Пенс акцентував увагу на дедалі більшу військову активність Росії та Китаю в космосі.
Квантовий зв’язок
У 2016 році Китай запустив перший у світі супутник для квантової передачі інформації. Його назвали “Мо-цзи” на честь давньокитайського філософа.
Дані, що передають з супутника, містяться в серіях фотонів, які неможливо перехопити або скопіювати. Будь-яка спроба перехоплення призведе до їх самознищення.
Вартість цього проекту оцінюють у 100 мільйонів доларів.
Leave a Reply
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.