Сергій Жижко – Маємо справу із плановим та режисованим реваншем

Спорадично перемикаючи телеканали бачу надмір антиукраїнського різних вимірів температури, злоби і агресивності контенту. Як кажуть – зашкалює від ненависті чорноротих.
На арені ті ж самі – Портнов-Лукаш-Бондаренко-Рабінович… десятки осіб меншого калібру і підспівуючі їм словоблуди з телестудій.
За вікнами студій в засаді невидимо очікує “політична діаспора” з Москви і Ростова.
Маємо справу із плановим та режисованим реваншем, реакцією москвосовка, неприхованого новороса, який націлився від імені електорату зелених та допомогою зелених чоловічків захопити Україну.
Вони оправдовують беркут, закликають розслідувати злочини Майдану, притягнути активістів-протестувальників до відповідальності за збройне захоплення влади і повернутися якщо не у 1980-ті, то хоча б у 2013 рік.

Ми розраховуємося за історичні помилки столітньої давності, коли Центральна Рада не спромоглася створити українську армію, коли гетьман Скоропадський і його оточення не знайшли спільної мови із українськими соціалістами, а ті ж соціалісти Винниченко, Грушевський і Петлюра не тільки не порозумілися із Скоропадським, але й між собою та не розгромили загони Муравйова ще під Крутами, коли Петлюра не зумів стати українським якщо не Бонапартом, то хоча б Пілсудським, який зійшов з поїзда за напрямком “соціалізм” на зупинці “Польща” і розбив Червону армію під Замостям.
Коли українські так звані націонал-комуністи не стали за українську державу разом із Петлюрою та Скоропадським, а підтримали московських більшовиків для того щоб самим бути розстріляними протягом 1930-х років разом із усім національним відродженням та спричиненим Голодомором.

І перший (1990-ті), й другий та третій Майдани це продовження Національної революції 1917-20 років.
І так буде, до повного визволення українського народу.
Майдан був черговим етапом національного визволення – не підготовленим, багатовимірним, стихійним протестом-революцією, правда, не спроможним сформувати якісну українську владу. Він був початком відкритої українсько-російської війни, спробою українства вирватися із постколоніального статусу та стану.
Вирвалися, але “електоральна більшість” повернула все на круги свої.

Данєцкіє і не тільки реваншисти нам нічого позитивного не пропонують, той же набір – дружба з Росією, російські ринки, технології і кредити, русский язик і мір, совєтську память, боротьбу із тлєтворним западом та бендєровцамі.
І арешти, слідства та тюрми у кращому випадку ще й московський распісной налигач.

Але українська революція-реконкіста продовжиться за будь-якої погоди і ніхто цьому не перешкодить.

Сергій Жижко

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply