Музика: “ДахаБраха” – від премії імені Тараса Шевченка

У четвер оголосили лауреатів щорічної Національної премії імені Тараса Шевченка.

Її грошова частина – 200 тисяч гривень, які вручають у шести номінаціях.

Однак цього року Шевченківську премію вручили не всім.

Література: Маріанна Кіяновська “Бабин Яр. Голосами” і Тарас Прохасько “Так, але…”

“Бабин Яр. Голосами” – вірші Маріанни Кіяновської, присвячені трагедії, що сталася у Бабиному Яру під час Другої світової війни.

За словами Тамари Гундорової, яка представляла переможців номінації, “Бабин Яр. Голосами” – це “спроба роботи з травмою і відповіді на травму”.

“Так, але…” – збірка есеїв Тараса Прохаська на різні теми.

Він – переможець Книги року ВВС-2019 у номінації “Есеїстика”.

“Це зразок індивідуального, стильного письма, яке розповідає про материк української традиційної культури”, – відзначила Тамара Гундорова. Пропустити Youtube допис , автор: BBC News Україна

Кінець Youtube допису , автор: BBC News Україна

Музика: “ДахаБраха”

Цей музичний етногурт створив у 2004 році театральний режисер Влад Троїцький.

Свій стиль музиканти описують як “етно-хаос, що розхитує усталене, зміщує звичні акценти, експериментує з формою заради точнішої, сугестійної трансляції глибинного смислу”.

За словами члена комітету Шевченківської премії Любові Морозової, цю винагороду гурту “ДахаБраха” “можна було вручити ще років десять тому”.

“Але не було розуміння: а як судити таке мистецтво, неакадемічне”, – пояснила вона.

“Це той проєкт, який говорить про Україну в усьому світі – дуже широко. До недавнього часу був, напевно, навіть більш відомим за кордоном, ніж у нас”, – додала Любов Морозова.

Візуальні мистецтва: Олександр Глядєлов з фотопроєктом “Карусель”

Збірка фотографій різних періодів новітньої історії України.

“У “Каруселі” Глядєлов поєднує світлини, зроблені в різний час і за різних обставин (в дитячих інтернатах, місцях позбавлення волі, в’язничних лікарнях), включно з найновішими кадрами з воєнної української реальності, в єдине полотно, або, радше, у коло”, – йдеться в описі проєкту.

“Це світлини, які Олександр Глядєлов зробив у різних ситуаціях в різні періоди, включно з найновітнішою історією – у воєнній зоні, зоні окупованих територій та лінії фронту”, – розповіла член комітету Влада Ралко.

“Глядєлов робить світлини у зонах, які перебувають на маргінесі соціуму і відкинуті системою не просто як незручні, бо вони не вкладаються у звичну картину, а й відкидаються соціумом просто за якоюсь суспільною згодою”, – додала вона.

Журналістика-публіцистика: Євгенія Подобна “Дівчата зрізають коси”

Збірка розповідей українських жінок, які воювали чи ще воюють на Донбасі.

Наприклад, про Валерія Бурлакова, яка втратила на війні коханого, чи Олену Білозерську, яка з журналістки стала снайпером та артилеристом у морській піхоті.

“Ця книга робить видимим невидиме – тривалий час життя і робота жінок у зоні бойових дій залишалася невидимою, вони були змушені працювати на посадах кухарок, секретарок штабу, працівниць лазні”, – пояснює Ірина Славінська, яка представляла переможницю.

Театральна премія: опера-реквієм “Йов” (Iyov)

Сучасна українська опера “Йов” музично-театральної формації “Нова опера” та вже згаданого режисера Влада Троїцького.

“Наратив біблійного тексту вдало поєднався із сакральними латинськими текстами католицького реквієму, поєднавши в рамках одного твору етичні та змістовні світи Старого і Нового Заповіту”, – йдеться в описі твору.

За словами голови комітету Шевченківської премії Юрія Макарова, цей твір і його автори “прокладають шлях для української культури дня прийдешнього”.

Опера “Йов” увійшла до десятки найкращих за версією конкурсу Music Theatre NOW – 2018.

Кіномистецтво: без переможця

У комітеті Шевченківської премії пояснили, що цього року надійшло надто мало творів кіножанру, серед яких так і не вдалося обрати переможця.

У фінал вийшли два документальних фільми: “Будинок слова” Тараса Томенка і “Какофонія Донбасу” Ігоря Мінаєва.

“Ці дві робити – дуже важливі… Але, на наш погляд, те, що ми собі уявляємо під лауреатами саме Шевченківської премії, – ці фільми не могли б ними називатися”, – пояснила Римма Зюбіна, яка представляла номінацію.

Нове обличчя Шевченківської премії

Юрій Макаров під час оголошення лауреатів також відзначив, що новий склад комітету Шевченківської премії цього року намагався “змінити її обличчя” і відійти від старого образу.

“Так історично склалося, що премія – це ще одна медалька, яка важлива передусім для того, хто її отримує. Майже неможливо уникнути тієї ситуації, коли премія дається за сукупність заслуг, “лайф-тайм ачівмент”, досягнення всього життя”, – пояснив він.

Тож, за словами Юрія Макарова, у комітеті вирішили трохи змінити підхід як до самої премії імені Шевченка, так і до самої культури.

“Якщо ми трактуємо Шевченка як дідугана з вусами і бандурою на березі Дніпра – то це одна українська культура. Якщо – як новатора, авангардиста, культурного героя, то це зовсім інша енергетика. І українська культура розвивається у трохи іншому напрямку”, – наголосив Макаров.

У соцмережах вже оцінили такий підхід.

“Шевченківська премія здорової людини: Мар’яна Кіяновська, Тарас Прохасько, ДахаБраха. Юрій Макаров, дякую, що ви витримали. Змогли”, – написала Олександра Бакланова.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *