Культура на карантині: що далі…

Від карантинних обмежень, введених через пандемію COVID-19, сфера культури зазнає чи не найбільших збитків – люди вперше позбавлені можливості відвідувати театри та кіно, музеї, концерти улюблених виконавців. І як довго це триватиме, з упевненістю не може сказати ніхто.

Проте, що зрозуміло уже зараз: креативні індустрії потребують підтримки, передусім – з боку держави, аби мати змогу продовжувати діяльність, коли це буде дозволено. Що ж обіцяє влада і яких кроків очікують культурні діячі – з’ясовував сайт 24 каналу.

Чому галузь страждає від карантину чи не найбільше?

Про те, що сфера культури в Україні найбільше постраждала від обмежень, запроваджених у зв’язку протидією пандемії COVID-19, зазначила в.о. міністра культури та інформаційної політики Світлани Фоменко.

Через пандемію люди змушені дотримуватися соціальної дистанції, будь-які масові заходи скасовано і кількість осіб, які можуть групою перебувати в одному місці, суворо обмежена. Відповідно, не може йтися про жодні концерти, походи в кіно й проведення інших культурних заходів, без яких багато хто ще кілька місяців тому не уявляв свого життя.

Значна частина працівників галузі наразі втратила основний дохід та перебувають у вимушеній відпустці. Тоді як суми бюджету, виділені на розвиток сфери культури, суттєво врізали. Так, 13 квітня Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про державний бюджет на 2020 рік”. Ним передбачено скорочення видатків за бюджетними програмами Міністерства культури та інформаційної політики загалом на 7,2 млрд грн (виділено 8,2 млрд грн, у попередньому варіанті бюджету пропонувалося 15,4 млрд грн).

У пояснювальній записці до законопроєкту №3379 прогнозують, що втрати в травні-червні становитимуть не менше 50% для креативних індустрій та 95% у сфері культури та туризму. Прогнозоване скорочення робочих місць – на рівні 20%.

Як держава планує підтримувати сферу культури?

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітет свободи слова 24 квітня підтримали три законопроєкти:

  • №3377 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”;
  • №3378 “Про внесення зміни до Бюджетного Кодексу України щодо державної підтримки сфери культури у зв’язку з дією обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”;
  • №3379 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо державної підтримки культури, малого бізнесу та креативних індустрій у зв’язку з дією заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Тут йдеться про зміни до низки законодавчих актів щодо державної підтримки сфери культури, туризму, малого та середнього бізнесу тощо.

Зокрема, законопроєкти передбачають такі рішення:

  • введення податкових пільг та преференцій зі сплати орендної плати та податку за земельні ділянки державної та комунальної власності;
  • звільнення деяких операцій від сплати низки податків та зборів;
  • можливість зменшення орендної плати за користування нерухомим майном;
  • спрощується процедура отримання державної допомоги;
  • державна підтримка кінематографії до кінця року доповнюється наданням державної субсидії (обсягом до 100%) на розвиток кінопроєкту.

Також пропонують низку додаткових рекомендацій, серед яких:

  • безвідсоткове кредитування під зобов’язання не скорочувати найманих працівників;
  • компенсації частини відсотків по банківських кредитах для організацій, у штаті яких офіційно працевлаштовані не менше ніж 50 осіб, і які під час карантину не проводили скорочень працівників (або створять щонайменше 50 робочих місць після закінчення карантину);
  • надання адресної фінансової підтримки туроператорам, які понесли значні витрати.

13 травня Верховна Рада підтримала законопроєкт №3377. Як зазначив очільник Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, це допоможе культурі відновитися після карантинної кризи. Попереду – друге читання.

Цей законопроєкт передбачає у тому числі:

  • розширення застосування грантової системи державної допомоги для інституційної та індивідуальної підтримки у сфері культури, креативних індустрій та туризму;
  • виділені гроші не будуть оподатковуватися та є безповоротними;
  • введення низки полегшень на час карантину та до кінця року.

Наступний крок, за словами Ткаченка – досягти зменшення ставки ПДВ і ввести її на рівні 7%. На гранти будуть вимагати виділити щонайменше 1,8 млрд грн – ця сума має бути закладена в бюджет уже цього року.

Позиція діячів культури: яких кроків чекають від держави?

Як розповіла у коментарі сайту 24 каналу генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта, зараз культурним інституціям дуже потрібна ясність щодо подальшого розвитку подій (наскільки це можливо) і координація різних державних служб.

Зокрема, йдеться про узгодженість підходів і вимог до роботи інституцій з боку органів управління: МОЗ, санітарних служб, регулюючих органів на кшталт Антимонопольного комітету. Наразі цієї координації бракує – кожен впроваджує свої вимоги, які не завжди можливо виконати

Однак, за словами генеральної директорки, законопроєкт щодо підтримки культури на період пандемії, внесений Комітетом з питань гуманітарної політики, є дуже вдалим кроком.

Там враховано багато викликів, тому я сподіваюся на прийняття цього закону. Звичайно, інституціям культури, які зазнали економічного удару, потрібні прямі фінансові “ін’єкції” на підтримку інституційної роботи. Але мені складно судити, наскільки це взагалі можливо, за нинішньої економічної ситуації,
– пояснила Олеся Островська-Люта.

Що стосується безпосередньо діяльності Мистецького арсеналу, то на культурний комплекс зараз докорінним чином впливають дві речі:

  • поки що немає змоги організовувати фестивалі, виставки, дискусії і спектаклі так, як це було до пандемії, але при цьому необхідно тримати контакт з аудиторіями. Тому велика частина програмної діяльності тепер переходить в онлайн: “Це – складна енергозатратна робота, секрети якої треба опановувати прямо в реальному часі. Вона має зовсім інший вплив на аудиторію, і наразі ще не існує моделі монетизації такої роботи”;
  • як і кожна інституція, чия економічна модель залежить від проведення подій в реальному просторі, Мистецький арсенал потерпає від дуже важкого економічного удару. Тому тут зараз намагаються максимально обмежувати витрати (хоч це може вплинути на якість програмної роботи, зокрема й онлайн) та шукають алгоритми зменшення удару.

Щодо театрів, то тут проблеми з підтримкою від держави були і до карантину. Зараз же ситуація в рази ускладнилася.

Драматург, керівниця драматургічного відділу Центру Леся Курбаса Неда Неждана пояснює сайту 24 каналу, що найбільше наразі потерпають незалежні театри, які фактично залишилися без засобів існування: жодної програми для їх адресної підтримки немає. При тому, що ці заклади працюють для таких же громадян і сплачують податки. Те саме стосується драматургів, перекладачів, інших фрілансерів, які отримували заробіток лише зі збору. Знову ж таки, усі вони платять податки державі.

Так, незалежним театрам на час карантину необхідні хоча б якісь разові виплати. А на майбутнє – те, про що давно говориться, – надання приміщень на пільгових умовах – не оренди, як зараз, а резиденції. Така практика існує в усьому світі, де незалежні театри складають більшість, і є багато програм підтримки, зокрема і драматургів.

Я можу назвати десяток програм підтримки у Франції, Німеччині, Англії. У нас – жодної. І цей карантин якраз проявляє таку фактично геноцидну політику щодо митців,
– зазначила Неда Неждана.

Зараз багато фірм закривають, з’являються приміщення в комунальній власності. Якби їх надали незалежним театрам – це вже могло б дати якийсь старт на майбутнє, щоб потім вийти з цієї кризи. В іншому разі вона може стати непоправним ударом для зазначених категорій митців.

Для драматургів же, за словами експертки, варто хоча б повернути ті програми закупівель п’єс і перекладів, які були раніше. А також – створити нові програми підтримки, адресні: на книги, постановки тощо, які існують в усьому світі. В Україні така була єдина і стосувалася вона закупівель першопрочитань – тобто перших постановок п’єси і перекладів. Однак ще Віктор Янукович її заблокував, а потім – ліквідували взагалі.

Звичайні театри (ті, які мають підтримку), звісно, сьогодні також зіштовхнулися зі значними обмеженнями: “Але там хоча б щось є, тут – взагалі нічого”.

Криза ускладнила і без того непросте становище українських театрів / Фото unsplash 

Фактично все вищезгадане – нормальна практика, якої у нас не існує. Просто карантин ці проблеми зробив ще більш видимими – зараз немає і тих джерел фінансування, які були раніше (наприклад, продаж квитків).

Крім того, як зазначає Неда Неждана, варто було б виділити разову екстрену програму для тих театрів, драматургів, перекладачів, які активно працювали і втратили можливість будь-яких компенсацій на час карантину. При цьому, за її словами, разові гранти, без адресних програм, глобально не вирішать нічого. Вони можуть бути тільки як бонус.

Я якось проїжджала і побачила людину з табличкою “Я не їв два дні”. І я собі з жахом думаю, а скільки людей в театральній сфері, в незалежному секторі, зараз у таких умовах?

Сам Центр Леся Курбаса також потерпає через відсутність грошей з вистав та продажу книг – відповідно, зарплати працівників скоротилися. І, якщо майстер-класи та певну наукову роботу тут проводять онлайн (хоч це і безкоштовно та звузило аудиторію), то стосовно самих вистав – репетиції нібито дозволили, але на практиці постає низка проблем. Наприклад, з добиранням до Центру для акторів та інших працівників: витрати на транспорт (таксі) не компенсують, а дозволів на користування автобусами та тролейбусами немає.

12 травня працівники культурних та креативних індустрій спробували привернути увагу до проблем галузі в період карантину – у 20 українських містах у небо спрямували сотні прожекторів. Організатори та учасники акції закликали владу почати діалог щодо можливих сценаріїв виходу з карантину для культурної сфери.

Вони зазначають: “коли уряди інших країн рятують свої економіки шляхом підтримки населення та бізнесу, планують поетапні виходи з карантину та прогнозують ймовірні сценарії для індустрій, український уряд ще тільки розробляє програми подолання кризи”.

При цьому сфера креативних індустрій та видовищних заходів знаходиться у забутті… План майже готовий для всіх галузей, окрім індустрії культури та видовищ. Схоже нас немає в сценарії уряду,
– сказано на сторінці Kyiv Music Days у Facebook.

На відповідь чекають понад 250 тисяч українських артистів, акторів, музикантів, організаторів заходів тощо, роботу яких зупинив карантин і які наразі не мають повного розуміння того, як буде відновлюватися їхня діяльність.

https://24tv.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *