У МОСКВІ ВІДНАЙДЕНИЙ СТАРОВИННИЙ МАЛЮНОК ІВАНА МАЗЕПИ

У МОСКВІ ВІДНАЙДЕНИЙ СТАРОВИННИЙ МАЛЮНОК ІВАНА МАЗЕПИ, ДЕ ГЕТЬМАН ЗОБРАЖЕНИЙ ЯК КОРОЛЬ!
Повідомляю громаду України, що наші побратими у Москві зуміли віднайти в одній з місцевих бібліотек старовинне зображення гетьмана-короля Івана Мазепи, яке приховувалося протягом кількох століть!
І справді повноваження Мазепи його сучасники досить часто порівнювали з королівськими, хоча, очевидно, що він мав самодостатню посаду і титул «Гетьмана Війська Запорозького обох сторін Дніпра», а також наданий у 1707 році австрійським імператором і «володарем усіх християн» Йосифом І почесний титул «князя Священної Римської імперії німецької нації».
Посли різних країн та мандрівники неодноразово звертали увагу на те, що український гетьман незважаючи на залежність від царя поводить себе як справжній король. „Першим йде полк Фастівський Михайлів (полковник Михайло Омельченко. – Т. Ч.), він і місце для табору обирає і стає на передовій сторожі. Потім йдуть полки війська компанійців і сердюків. Потім йде ясновельможний Його Милість пан Гетьман. Перед ним носять булаву, над ним – бунчук з немалою і пристойною консистенцією…
Вигляд ясновельможного пана Гетьмана в усьому може рівнятися з королівським», – свідчив очевидець про виступ 40-тисячного українського війська до Польщі у 1704 році.
А словак Даніель Крман, який довгий час перебував в Україні, зазначав, що мазепинські полковники за статусом дорівнювалися молдавським і волоським князям. Що ж тоді говорити про гетьмана, який свою політичну вагу, знову ж таки за оцінками сучасників, доповнював незчисленними фінансовими статками і земельними маєтностями.
Як справжній король, що зазвичай мав бути великим полководцем, Іван Мазепа на посаді гетьмана у руслі виконання військових планів антиосманської коаліції держав у складі Росії, Польщі, Австрії, Венеції та Ватикану, здійснив 9 великих (кількість від 10 до 50 тисяч козаків), близько 12 середніх (від 5 до 10 тис.) та 40 менших (до 5 тис. осіб) літніх і зимових походів до Кримського ханства та контрольованих турками і татарами Молдавського князівства, пониззя Дніпра, Бугу, Дністра і Дунаю, Північного Причорномор’я та Приазов’я. Він також організував декілька потужних морських виправ проти флоту Османської імперії в акваторіях Чорного та Азовського морів.
Як справжній король, що завжди мав ревно дбати про віру жителів своєї країни, Іван Мазепа дбав про захист православної Церкви та був її великим благодійником. Він видав багато універсалів, які підтверджували старі або ж надавали нові маєтності для усіх монастирів України. Підраховано, що на кошти гетьмана збудовано, відновлено та реставровано близько 40 православних святинь, серед яких у Києві – Києво-Печерська та Софіївська лаври, Межигірський, Кирилівський, Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський та Михайлівський Золотоверхий монастирі. Окрім того він давав гроші на будівництво і утримання храмів у Полтаві, Чернігові, Білій Церкві, Лубнах, Глухові, Переяславі, Ніжині, Козельці, Прилуках, Бахмачі та Батурині. У соборі Воскресіння при Гробі Господньому в Єрусалимі й до цього часу зберігається та використовується при урочистих молебнях дорогоцінний антимінс (срібна плита) подарований Мазепою. Не забував гетьман і про ще один королівський обов’язок – розвиток міст на міського самоуправління. Своїми універсалами він, так само як колись польські королі, підтверджував існування старовинного демократичного Магдебургського права в Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині, Стародубі та інших українських містах.
Малюнок: М. Чишков Король Мазепа мститься графу Палатину.
1847 р. 35х44 см.
Автор: доктор наук Тарас Чухліб, директор Інституту козацтва ім. Степана Бандери

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *