Державне агентство розвитку туризму України має перевірити СБУ

ДАРТ і Мінкульт поприбирали ці дизайни і кажуть, що будуть робити відкритий конкурс – з чого вони й мали почати. Але вони щиро не розуміють, в чому була їхня проблема (просто “людям не зайшло”), жодних вибачень так і немає, тому це, ймовірно, не востаннє.
Пам’ятаєте епопею з лоґо #МандруйУкраїною і руськими пряниками? Так от, ця історія отримала офігенне продовження. Вам сподобається. Кілька днів тому зі мною зв’язалася співробітниця ДАРТ, котра, наскільки я розумію, за цей проєкт відповідає. У десятихвилинній телефонній бесіді я дізнався про цей дизайн шість речей:

1. У нас не було часу.
2. У нас не було грошей.
3. Ми ще все допрацьовуємо і будемо допояснювати.
4. Ви неправильно зрозуміли.
5. Ну ви розумієте.
6. То не жар-птіци, а гуси, і взагалі тварин ми брали з косівської кераміки.

Останній пункт мені зайшов найбільше. По-перше, тому що кугути на їхньому зображенні силуетно ідентичні з картинками, які ґуґл видає на запит «золотой петушок флюгер». Кури і півні справді належать до нечисленних традиційно мальованих птахів, але, по-перше, не в косівській кераміці (де більше шансів зустріти сову чи ворона), а, по-друге, традиційні українські півники здебільшого не настільки витягнуті по вертикалі і більше тяжіють до круглих форм.

Коні в косівській кераміці дійсно широко присутні, як з вершниками, так і без, і на запит «косівська кераміка» ви справді знайдете коника, дещо подібного на зображених. Але тут є нюанс. Косівська кераміка – це не зовсім про контури. Косівська кераміка – це про майоліку і кольори. Якщо переглянути достатньо косівських кахлів і тарелів, у них легко вийде знайти спільний стиль, але не спільні силуети. І якщо ви берете один випадковий силует, прибираєте з нього жовтий, коричневий і зелений, бо «білий, чорний і червоний – традиційні кольори української вишиванки», а тоді робите свою коняку кольору червіні, у вас не вийде косівський коник. У вас вийде варіація на тему «расписной лошадки». До речі, «расписная лошадка» – реальний товар на сайті старина.ру. Контурність оной лошадки нагадує і дизайн МандруйУкраїною, і косівську. Тільки от в МандруйУкраїною коняка червона, і рассписная лошадка червона. А косівська – не червона. Оце так западло.

Але найкраще – це гуси, а не жар-птиці. По-перше, всі причетні до цього страхіття ніколи в житті не бачили гусей. Ні наживо, ні на картинках. Бо на картинках – не гуси. Яструби – можливо. Мутовані жайворонки – можливо. Але не гуси. Але проблема навіть не в тому, що на зображенні – не гуси. Проблема в іншому – гуси не належать до традиційних для розписів птахів. Таких птахів є рівно дві штуки: кури і пави. В традиційній образотворчості пави домінують, як російська мова на нашому телебаченні, кожна перша птаха – пава. Кури і півні є, але їх менше. Коли-не-коли можна зустріти сову. Але не гусей. Це не означає, що їх немає в принципі. Просто на тлі павичів і курей ними можна знехтувати. А якщо людина з усього огрому традиційної айдентики вибирає птаху, котрої там майже що немає, і покладає на цю птаху завдання репрезентувати традиційну культуру як таку, то з’являються серйозні підозри, що ця людина не розуміє значення слова «репрезентативність». Не кажучи про те, що ця людина ніколи не бачила гуску.

Як на те, ці птахи взагалі дуже дивні. На українських розписах завжди, завжди є пишні хвости чи гребені. Це перша і основна причина, з якої там взагалі домінують павичі. Бо вони гарні та барвисті. Але є одна традиція, в якій присутні отакі куцохвості птахи. За дивовижним збігом, там присутні ще й червоні коні, йолки, а композиція надзвичайно близька до нашого пацієнта. Мезенський розпис, традиційний для республіки Комі та Архангельської області. Якщо ви бодай підозрюєте про значення слів “композиція” чи “візуальний стиль”, ви зрозумієте, що дизайну #МандруйУкраїною бракує двох речей: стилізованого самовара і Олі Полякової, котра в кокошнику пояснюватиме, чому це традиційні українські зображення.

Державне агентство розвитку туризму України, або у вас працюють виключно дилетанти, котрі не знають про українську культуру взагалі нічого, або це було зроблено свідомо, і тоді було б гарно, якби до вас придивилося СБУ. Це інтелектуальна ганьба рівня закону Кивалова-Колесніченка, і ніякими “допоясненнями” ви цю ганьбу не змиєте. У логотипі кондитерської фабрики “ТерешкінО”, котра косить під Росію взагалі всім, більше української культури – і це не жарт. Там реальне стилізоване зображення пави. Типове для України. У вас, цитуючи відомий білоруський анекдот, курва нейкая, а ня вожык.

Міністерство культури та інформаційної політики України, у вас там не знайшлося нікого, хто б підказав, чому вивішувати традиційну російську айдентику на офіційному сайті – погана ідея? Хоча робота почалася ще в часи Бородянського, тому не факт, що хтось у вас наразі взагалі тямить у традиційній культурі.

Що ми можемо зробити?
1. Поширте цей чи будь-який инший адресованих проблемі допис або напишіть власний.
2. Напишіть у міністерство культури листа за адресою public_info@mincult.gov.ua, у листі викладіть проблему з російськими традиційними дизайнами в тому, що має бути українською айдентикою. Попросіть мінкульт прибрати це зображення зі свого сайту. Але, судячи з усього, писати треба в повідомлення на фб: ОБИДВІ офіційні адреси на сайті Мінкульту неактивні.
3. Напишіть повідомлення на сторінку https://www.facebook.com/DARTUkraine/, де вже красується жар-птіца з мезенського розпису, викладіть їм аналогічну проблему і попросіть прибрати з офіційного візуалу традиційні російські мотиви.

У нас немає іншого вибору, окрім як лупати сю скалу.

П.С. Дякую велике, Tetyana Shvydchenko, за можливість про це поговорити і за допомогу з пошуками візуалу.

Остап Українець

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*