Трембіта — гуцульський духовий музичний інструмент без вентилів

Трембіта — гуцульський духовий музичний інструмент без вентилів і клапанів. Поширений у східній частині Українських Карпат. Висота звукового ряду залежить від довжини інструменту.

Довжина трембіти біля 3 м, діаметр – 30 мм, вагою до 1,5 кг. У вузький кінець вставляють дерев’яний, роговий або металевий мундштук.

Трембіта була єдиним засобом зв’язку. За звуками трембіти люди дізнавалися про місцеперебування чабана з отарою. Особливі звуки інструмента вживали для подання сигналів. Інструмент супроводжував свята і обряди.

Трембіта
Мундштук для трембіти

Трембіта сповіщала про початок та закінчення робочого дня, про народження і смерть. Попереджала про небезпеку, запрошувала людей на весілля.

Виготовляють цей інструмент з громовиці (120—150-річне дерево, в яке влучила блискавка). Дерево для трембіти повинне дозріти – чим довше воно стоятиме під сонцем і під вітрами, тим дзвінкіше народжується інструмент. Виготовлення однієї трембіти може тривати майже рік.

Трембіта
Дві трембіти

Майстер повинен загнати лезо топірця в деревину так, щоб розчахнути триметрову сурму навпіл. Металеве лезо заганяють на глибше 10—15 см. Різцями різної конфігурації майстер ставить голос інструментові. Серцевину з обох половинок заготовки обережно вибирають. Залишається оболонка товщиною 2мм. Заготовка важить 8—10 кг. Шість кілограмів деревини майстер вишкрібає вручну, не пошкоджуючи при цьому краї, які стуляють без застосування клею. Дві половинки складають і міцно стягують обручами. Обручі виготовляють зі смерекових віт.

Трембіта
Виробництво трембіти

Гнучкі та сильні віти для трембіти зрізують зі східного боку стовбура смереки на висоті не вище 1,5 м від землі. Останній етап – це виготовлення мундштука. Мундштук за формою буває сопілковий чи кларнетів. Виробляють мундштук обов’язково із явора. Деревина явора має солодкий присмак.

Легенда про походження трембіти. Колись давно в Карпати прийшли русини, які тікали від кочівників-завойовників. Кажуть, часи злими були, кожен дбав аби самому якось вижити. Селилися родинами. Деякі подалі од гурту подалися.

Трембіта
Трембіти в музеї м. Ужгород

Родина, де ріс леґінь красний Івасько, попростувала у Бескиди, а родина, де піднімалася юнка, мов та чічка, до Говерли. Роз’їхалися, розлучивши леґеня та юнку. Сумуючи за милою, придумав Івасько чарівну трембіту з почуттям полум’яним і силою громовиці. Гукне з Бескиду, а дівчина аж на Говерлі чує голос милого.

Трембіта

Вигадали молодята мову трембітову, та не судилося бути їм в парі: Івась помер у сутичці з хижим звіром. А дівчина не знала і все викликала милого голосом подарованої хлопцем трембіти. Взяла з собою інструмент та й піднялася на Говерлу. Відтоді її ніхто не бачив. Але коли у Карпатах умирало чиєсь кохання, то линув з Говерли тужливий спів трембіти.-http://factosvit.com.ua

Трембіта

Минали часи. Звук трембіти увійшов у побут, у серце, у душу і мрію гуцулів. Як найдовший духовий інструмент трембіту занесено у Книгу рекордів Гіннеса. Найбільша трембіта має довжину до 8 м.

Також відомо, що бойки також користувалися трембітами. Бойківська трембіта (трумбета) дещо різниться своєю конструкцією від гуцульської.

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply