Українська “чорна ікра”. Чи дійсно гречка може подорожчати до 80 грн за кілограм

Ціни на таку улюблену українцями гречку традиційно коливаються. Але щоразу, коли вона злітає в ціні, цей факт беруть на озброєння політики

Гречана крупа постійно змінюється в ціні
Гречана крупа постійно змінюється в ціні / УНІАН

 

Буде тільки дорожчати

Гречка в Україні може подорожчати до 80 грн за кілограм, скакнувши в ціні практично вдвічі з нинішніх 32–50 грн, застеріг українців виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки Сергій Громовий.

Серед причин такого подорожчання він називає катастрофічний дефіцит власного виробництва — за останніх чотири роки площі посівів під цією культурою скоротилися втричі — до 60 тис. га, тоді як мінімально необхідні для України 150 тис. га.

Друга причина — необмежений імпорт гречки з Казахстану, з яким в України діє режим вільної торгівлі, тобто продукція ввозиться звідти безмитно. Але при цьому, як зазначає Громовий, насправді в Україну транзитом через цю країну завозиться російська гречка. Імпорт гречки — це проблема, яка давно турбує українських виробників.

Ціни — вгору, ціни — вниз

Гречка за останні роки демонструвала нестабільність в цінах, які то плавно знижувалися, то також плавно росли. Наприклад, ще чотири роки тому, в січні 2017 р., вартість кілограма цієї крупи була не набагато нижчою, ніж зараз, — 32,48 грн.

Однак потім ціни почали падати, і до вересня 2017 р. вони знизилися до 27,36 грн, а до грудня — і зовсім до 22,54 грн. Наступного, 2018 р., падіння продовжилося: у січні кілограм гречаної крупи коштував 21,53 грн, у вересні — 17,41 грн, у грудні — 16,33 грн. Фактично за два роки гречка подешевшала вдвічі.

Гречка зростає в ціні і в поточному році: за підсумками січня кілограм гречаної крупи коштував 37,43 грн, а за підсумками березня — вже 40,01 грн.

Національний виробник у печалі

Посівні площі під гречкою в Україні дійсно, як про це говорять представники галузі, весь час скорочуються. Ще в 2000 р. гречку сіяли на 570 тис. га, а вже до 2017 р. площі зменшилися до 184 тис. га і продовжили скорочуватися: у 2018 р. — до 108 тис. га, минулого року — до 78 тис. га. Зараз аграрії планують засіяти приблизно стільки ж.

Падає, відповідно, і врожай: у 2017 р. було зібрано 180 тис. т гречки, минулого року — лише 97 тис. т.

Однак зниження виробництва крупи в Україні за останні чотири роки майже вдвічі частково покривається зростаючим імпортом. Наприклад, у 2017 р. в країну ввезли майже 16 тис. т гречки, в 2019 р. — 14,4 тис. т, а минулого року імпорт зріс до 32,2 тис. т. Як зазначалося вище, саме в витісненні імпортним продуктом з Казахстану (читай — з Росії) своєї, української гречки національні виробники частково пояснюють усі свої негаразди. І останні кілька років стабільно закликають громадськість і владу перекрити цей потік. Не виключено, що і нинішня обіцянка гречки по 80 грн — це певною мірою політична заява, спроба звернути увагу влади на українського виробника і захистити його.

Однак якщо зіставити цифри вітчизняного виробництва та імпорту, то легко побачити: в 2020 р. в порівнянні з 2017 р. власне виробництво скоротилося на 83 тис. т, а ось імпорт виріс тільки на 16 тис. т.

Тому в наявності значне скорочення споживання цього продукту в Україні. Інакше кажучи, українське виробництво страждає насамперед не від засилля імпорту, а від того, що ми почали менше їсти гречану кашу. До слова, зниження споживання гречки на душу населення Мінагрополітики фіксувало ще в 2018 р.

Однак, як запевняє Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”, навіть незважаючи на нібито складну ситуацію, українські виробники гречки все одно залишаються у виграші — за підсумками минулого року рентабельність її виробництва перевищила як всі основні, так і менш поширені культури, і становила 63%. “Це найвищий показник серед усіх видів сільськогосподарської продукції та майже на порядок вище рівня 2019 року в 6,6%”, — повідомив директор наукового центру Юрій Лупенко.

Гречані війни

Чи буде ціна гречки наприкінці цього року на рівні 80 грн за кг — сказати складно. Адже аграрії ще навіть не почали її сіяти і планують приступити до процесу лише 1 травня, коли грунт достатньо прогріється. Що буде з урожаєм гречки в Україні і в Росії і яким буде імпорт цього року — залишається тільки гадати. Тим більше що погода цього року (а це найголовніший фактор, що впливає на врожаї) абсолютно непередбачувана.

У будь-якому разі навіть якщо цей продукт подорожчає незначно, то, як і в минулі періоди, викличе ажіотаж і обурення населення. І це незважаючи на те, що ми почали менше її купувати. Адже гречка в Україні вже давно перетворилася на своєрідний маркер доступності продуктів харчування — коли вони дорожчають, насамперед дивляться на цінники на гречку.

Можна згадати далекий 2003 р., коли уряд Віктора Януковича не на жарт перелякався через подорожчання борошна і круп, у тому числі гречки. У деяких областях навіть довелося адміністративно регулювати ціни. Зокрема, вартість гречки протягом того року злітала втричі (з 2 грн/кг до 6 грн/кг), а восени країну охопив ажіотажний попит на цей продукт, і тільки до грудня ситуацію вдалося приборкати.

Згодом гречка все більше перетворювалася в політичний продукт: коли ціни на неї злітали, політики з опозиції одразу ж брали ці цінники на свої прапори і починали звинувачувати владу в нездатності забезпечити народу харчі за доступними цінами.

“Гречані війни” в політиці в 2011 р. практикувала Юлія Тимошенко — тоді через низький урожай в Україні крупа різко подорожчала, і це дало їй козирі звинуватити уряд Миколи Азарова в некомпетентності. “Регіонали” і тимошенківці довго сперечалися в парламенті, хто і при чиїй каденції мав садити гречку. А в результаті, щоб погасити політичну пожежу, влада тоді кинулася закуповувати крупу в Китаї.

Так тролили Азарова прихильники Тимошенко в 2011 р.
Так тролили Азарова прихильники Тимошенко в 2011 р. / УНІАН

Ну а якщо гречка цього року дійсно виросте в ціні до 80 грн/кг, то Володимиру Зеленському та Денису Шмигалю не уникнути неприємних порівнянь з Януковичем і Азаровим. Як не уникнути Україні і нової хвилі паніки, яка підніметься на страхах і настроях співгромадян…

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*