Не може приватний проєкт мати “безумовну і беззастережну” підтримку держави, – Дробович про Бабин Яр

Українська діаспора виступає за те, щоб держава взяла на себе провідну роль у формуванні політики пам’яті в Україні, і готова надати організаційну та фінансову допомогу в створенні трьох музеїв – Голодомору, Меморіалу в Бабиному Яру та Революції гідності

Про це у статті на Радіо Свобода пише Марія Щур.

Діаспора – за прозорий і системний підхід держави до політики пам’яті – Касянчук

Посилаючись на меморандум між Світовим конгресом України та урядом України, сказав директор місії СКУ в Україні Сергій Касянчук.

Також, згідно з опитуванням, проведеним фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, подібної думки дотримується і більшість українців, які вважають, зокрема, що форму і зміст вшанування жертв нацистів у Бабиному Яру мають визначати українські державні органи, і майже половина (48%) опитаних проти участі російських спонсорів у створенні місць пам’яті в Україні.

Тим часом президент України Володимир Зеленський, виступаючи минулого тижня на всеукраїнському форумі «Україна 30. Гуманітарна політика», присвяченому 30-літтю відновлення Незалежності України, заявив, як наголошують історики, про свою підтримку приватного проєкту з меморіалізації Бабиного Яру за участю російських бізнесменів, близьких до президента Росії Володимира Путіна.

Говорячи від імені світової української діаспори, директор місії СКУ в Україні Сергій Касянчук сказав, що закордонні українці готові підтримати «ключові культурні проєкти та місця пам’яті світового та національного значення» за умови, що українська держава та її інститути візьмуть на себе керівну роль у впровадженні цих проєктів.

«У грудні минулого року ми підписали меморандум з українським урядом, в якому є такий пункт: «будівництво та розвиток ключових культурних проєктів та місць пам’яті світового та національного значення». Йдеться про Національний музей-меморіал Голодомору, Національний музейний комплекс Героїв «Небесної сотні» – музей Революції гідності та третій, – і тут важлива сама назва, – Національний історико-культурний заповідник «Бабин Яр». Тобто ми точно вписали назву державного проєкту, а не приватного проєкту – і це принципова річ», – наголосив Касянчук.

На думку СКУ, організації, що об’єднує близько 20 мільйонів українців у понад 64 країнах світу, Українській державі потрібна допомога в організації системної роботи в галузі політики пам’яті.

За словами Касянчука, йдеться про «вироблення прозорих та дієвих принципів державно-приватного партнерства, де держава відповідає за збереження та розвиток активів цих меморіальних комплексів, за вироблення державної системної концепції розбудови названих комплексів, а суспільство, донори та меценати, включно з діаспорою, допомагають інформаційно, організаційно та фінансово в безпосередньому здійсненні цих проєктів».

Касянчук наголошує, що, згідно з меморандумом, вони мають бути «реалізовані на світовому сучасному рівні, щоб поширювали відповідні меседжі та наративи для українського суспільства та світової громадськості».

Скандал з російським проєктом у Бабином Яру змусив заговорити про про те, хто має формулювати меседжі, і наративи у політиці пам’яті, особливо в питанні пам’яті про жертв Бабиного Яру, точаться не перший рік у зв’язку з тим, що українську концепцію, запропоновану Інститутом історії України, Українська держава в особі президента та уряду не підтримали. Натомість президент Володимир Зеленський заявив про підтримку приватного проєкту, кажуть історики, головними спонсорами якого є російські бізнесмени, близькі до президента Путіна та навіть включені у передсанкційні списки у США.

Громадськість – за провідну роль держави у формуванні політики пам’яті та проти участі російських спонсорів

У своїх численних зверненнях представники української громадськості писали про те, що «проєкт, у якому є гроші російських мільярдерів, у час війни, яку веде Росія проти України, не може вважатися безстороннім».

Вони також наголошували, що «культура та політика пам’яті є невіддільною частиною суверенітету та суб’єктності України». «Суверенітет і суб’єктність залежать не тільки від того, наскільки добре захищаються кордони країни. А й від того, чи здатна вона захищати свій культурний та інформаційний простір», – йдеться в одному зі звернень групи «Першого грудня», що об’єднує колишніх радянських дисидентів, науковців, письменників, культурних та релігійних діячів.

Цю позицію поділяє і ширша українська громадськість. У нещодавньому опитуванні, яке провів фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру.

Як мовиться у дослідженні, 39% вважають, що держава має це робити разом із приватними меценатами з різних країн, 22% – що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% переконані, що держава повинна співпрацювати лише з тими меценатами, які є громадянами України.

У випадку з меморіалом у Бабиному Яру українці вважають, що цілком доречною є участь у фінансуванні цього проєкту громадян Ізраїлю (81% – «за», 13% – «проти»), Німеччини (77% – «за», «проти» – 16%) та США (понад 70% респондентів – «за», 22% – «проти»). Але коли йдеться про участь громадян Росії у створенні таких місць пам’яті, то 48% опитаних виступають проти, 43% – виступають за, 8% – не визначилися.

По-перше, це має бути державна справа, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні

Коментуючи ці дані в розмові з Радіо Свобода науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань говорить, що, спираючись на опитування, українці вважають, що найкраще було б доручити справу меморіалізації Бабиного Яру Українському інституту національної пам’яті (УІНП).

«Це – три ключові позиції, що випливають з цього опитування, що по-перше, це має бути державна справа, а не приватний проєкт, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, який має найвищий ступінь довіри з усіх названих в опитуванні державних інституцій (парламент, уряд, президент – ред.), і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні», – пояснює доктор історичних наук, професор «Києво-Могилянської академії» Олексій Гарань.

Він додає: з огляду на таку позицію громадськості, залишається незрозумілим, чому президент Володимир Зеленський уникає навіть обговорення державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру, розробленого робочою групою на базі Інституту історії України Національної академії наук, і надає свою повну підтримку приватному проєкту за участю російських олігархів – Михайла Фрідмана та Германа Хана.

Серед таких найближчих до Кремля людей російський експерт називає і представника групи «Альфа» Михайла Фрідмана, відомого в Україні своєю участю у фінансуванні меморіального проєкту в Бабиному Яру

Третій донор, який був в проєкті від його заснування, українсько-російський бізнесмен Павло Фукс оголосив про те, що він виходить з наглядової ради «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» після того, як Рада національної безпеки й оборони України оголосила санкції проти нього наприкінці червня.

«Безпрецедентна підтримка української держави» – Хржановський

Говорячи про те, що Україна має «гідно відзначити 80-і роковини трагедії у Бабиному Яру» на форумі «Україна 30. Гуманітарна політика», Володимир Зеленський заявив, що його адміністрація працює над цим «не перший місяць».

«І сьогодні ми маємо презентувати поточні результати. Я гадаю, що це має поставити крапку в усіх конфліктах щодо цього проєкту, і я впевнений, що так і буде. Тому що руйнувати будь-яку важливу роботу дуже легко. А щось зробити, щось побудувати, щось залишити поколінням – це дуже складно», – зауважив президент Зеленський.

Все, що робиться «Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», не було б можливим без безпрецедентної підтримки Української держави.

Відразу після нього через відеозв’язок з Франції, з фестивалю в Каннах, де спеціальну премію журі отримав документальний фільм його колеги і друга Сергія Лозниці «Бабин Яр. Контекст», виступив художній керівник «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Ілля Хржановський.

Російський режисер, який очолив роботу з меморіалізації найбільшої трагедії українського єврейства, відразу ж у своєму виступі подякував президенту Зеленському за його підтримку.

«Все, що робиться «Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр», не було б можливим без безпрецедентної підтримки Української держави, яка в тісній співпраці, в буквальному сенсі, щоденно допомагає цей проєкт та саму історію меморіалізації реалізовувати в такому безпрецедентному масштабі, в якому, як ми розуміємо, це можна зробити, щоб це стало гордістю Києва, гордістю України, гордістю світу. Тому хочу ще раз окремо подякувати передусім президенту України Володимиру Зеленському, керівнику Офісу президента пану Єрмаку, прем’єр-міністру пану Шмигалю. Щоденно нам допомагає і найактивнішим чином підтримує проєкт міністр культури пан Ткаченко, і йому також за це окрема подяка», – сказав Ілля Хржановський.

Це буде найбільший музейний комплекс в Європі, понад 40 тисяч метрів.

Далі, презентуючи проєкт, Ілля Хржановський докладно розповів про територію Бабиного Яру, на якій планується меморіальний комплекс, про різні художні та технічні засоби, такі, як інсталяції та підвісні мости, які буде застосовано для експозиції, але не згадав про сам наратив – те, як буде розповідатися ця історія, які акценти будуть розставлені, які висновки зроблені.

«Ми пропонуємо збудувати цілу низку музеїв. Це буде найбільший музейний комплекс в Європі, понад 40 тисяч метрів. У ньому будуть музей трагедії Бабиного Яру, музей жертв, музей, пов’язаний з історією забуття, і музей самого місця Бабиного Яру, і музей того, що там відбувалося з циганами, та інших груп киян, які там були знищені. Все разом це буде об’єднано в єдину «кровоносну систему» за допомогою «хребта» і «кістяка», і ця система буде світитися і буде видна навіть з космосу», – розповів Ілля Хржановський, який додав, що маючи «абсолютну, безумовну та беззастережну підтримку української держави», такі проєкти далі будуть реалізовуватися по всій Україні.

«Хаотична меморіалізація» громадської організації – Дробовч

Однак не всі українські державні інституції підтримують ентузіазм щодо того, що відбувається з цим проєктом. Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович в інтерв’ю Радіо Свобода каже, що частина експертів вважає діяльність «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» «хаотичною меморіалізацією».

«Є громадська організація, яка реалізовує час до часу різні проєкти, на відкриття яких запрошує представників органів влади. У них немає концептуального бачення, є всі ці інсталяції та підвісні мости, «місця для роздумів» та анонс багатьох музеїв. Глава держави підтримав ці ініціативи, бо вони конкретні, реалізовуються, але разом з тим вони мають і високий рівень несприйняття у суспільстві. І це несе політичні ризики», – говорить Антон Дробович.

Такі складні проєкти мають відбуватися з обумовленням та проговоренням всіх деталей, бо це є дуже складне місце пам’яті

Серед цих ризиків голова УІНП називає «втрату суб’єктності» з боку української держави.

«Не може приватний проєкт мати «безумовну і беззастережну» підтримку держави, як каже пан Хржановський. Тому що такі складні проєкти мають відбуватися з обумовленням та проговоренням всіх деталей, бо це є дуже складне місце пам’яті, де переплітаються багато елементів: етно-релігійний контекст з історичним та політичним. Тому не може приватна ініціатива заявляти про свої бажання, а держава «безумовно і безумовно» їх виконувати, бо це суперечить демократичному процесу. Держава повинна мати свою суб’єктність, а в таких стосунках з приватним спонсором вона її втрачає», – вважає Дробович.

Крім того, як каже Дробович, «Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» претендує на набагато більшу територію, ніж ті 7 гектарів, які йому свого часу передав Фонд пам’яті «Бабин Яр», що його очолював проросійський політик і бізнесмен Вадим Рабінович.

Також, за словами Дробовича, «команда Хржановського» претендує і на об’єкти нерухомості, які нині належать державному Історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр».

«Вони хочуть здійснювати проєкти на державній території та наполягають на тому, щоб їм були передані угіддя. Вони хочуть забрати будинок контори єврейського цвинтаря, що є на території заповідника. Всі проєкти, які вони анонсували на цьому форумі, вони є не на семи гектарах землі, якої було б предостатньо для меморіалізації, а вони плануються на іншій території, яка належить державному заповіднику. Тому це партнерство виглядає якось дивно – вони кажуть, що дають гроші та організовують заходи, а від держави хочуть дозволу робити все це на державній території. А це – не територія для бізнесу, це – меморіальна територія», – пояснює Антон Дробович.

Ця група має обрати у прозорий спосіб публічно проговорену і всім зрозумілу концепцію

На думку Антона Дробовича, участь іноземних донорів у проєкті меморіалізації в Бабиному Яру, навіть російських, не виключена, але Українська держава не має діяти під їхню диктовку. Навпаки, керівництво проєктом мають здійснювати кваліфіковані фахівці, яких мають призначати представники української державної влади.

«Ця група має обрати у прозорий спосіб публічно проговорену і всім зрозумілу концепцію, а наразі єдиною продуманою і конкретизованою концепцією, презентованою суспільству для відкритого обговорення, є концепція, яку розробила Академія наук. Інших поки не існує. І на основі цієї концепції ця група здійснює нагляд за реалізацією проєкту, щоб він не відхилявся від концепції, та нагляд за використанням донорських коштів», – пояснює Антон Дробович.

Він переконаний, що ситуацію ще можна виправити і повернути меморіалізацію Бабиного Яру під контроль держави, українських істориків та громадськості.

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*