у Києві відбудеться перший саміт Кримської платформи

Напередодні Дня незалежності України у Києві відбудеться перший саміт Кримської платформи. DW поговорила з німецькими політиками та експертами про те, чого варто очікувати від нової ініціативи Володимира Зеленського.

Від анексії Криму Росією минуло понад сім років Від анексії Криму Росією минуло понад сім років

Чи може Україна бодай колись повернути собі Крим? Кроком у цьому напрямку має стати створення Кримської платформи, яка розпочне свою роботу у Києві напередодні 30-ої річниці Незалежності України. Мета – обговорення шляхів деокупації Криму. Вперше офіційно про цю ініціативу президент України Володимир Зеленський оголосив ще у вересні 2020 року під час свого виступу на 75-ій сесії генеральної асамблеї ООН.

Планується, що міжнародна платформа функціонуватиме на чотирьох рівнях. За словами першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової, яка відповідає за це питання в уряді, проведення заходів відбуватиметься на рівні глав держав, міністрів закордонних справ, парламентів та експертних кіл з різних країн.

 

Створення міжнародної платформи для посилення зусиль міжнародного співтовариства щодо Криму вже підтримали різні країни. Зокрема, міністри закордонних справ країн Великої сімки. У спільній заяві, присвяченій сьомій річниці окупації півострова, вони схвально оцінили створення платформи і одностайно засудили дії Росії щодо підриву територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України, які тривають.

Хто візьме участь

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що у заході у серпні візьмуть участь близько 30 країн. Перелік країн-учасниць поки не розкривається. Однак, за словами Джапарової, наразі країни, які отримали запрошення, можна розділити на тих, що офіційними нотами підтвердили свою участь, тих, що визначаються з рівнем участі, і тих, що ще не визначились, чи приймуть запрошення взагалі. Вона додала, що Німеччина і Франція належать до другої категорії країн.

Президент України Володимир Зеленський Кримську платформу створюють на ініціативу президента України Володимира Зеленського

Експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд (Andreas Umland) переконаний, що до участі, окрім західних країн, які є “єдині у своїй позиції щодо Криму”, запрошення мають отримати ті країни, що гарантували безпеку країні підписанням Будапештського меморандуму. Крім того, запрошення має отримати і Китай, який, так само як і Франція, надав Україні індивідуальні гарантії безпеки в окремих урядових деклараціях. “Найцікавіше – залучити не західні країни. Крім Китаю, ще особливе значення має Туреччина. Вона не визнає анексію. Країна буде в якомусь вигляді брати участь в цій платформі, але наскільки вона вкладеться у все це – буде цікаво”, – додає експерт.

“Росії треба вислати запрошення”

Важливим актором у обговореннях питання деокупації Криму є Росія. Однак у Москві зусилля української влади з повернення півострова називають “нелегітимними”. За словами Джапарової, РФ намагається дискредитувати Кримську платформу і мінімізувати її відвідування іншими країнами.

Читайте також: Чорне море як зона протистояння Росії та НАТО: напруга зростає

Росія дала зрозуміти, що повертати Крим не збирається, тож і брати участь у платформі не буде.  На цьому сходяться опитані DW експерти. Утім, вони додають, що офіційне запрошення для участі у Кримській платформі необхідне суто з формальних причин.

“Я не бачу можливості для участі Росії взагалі. Це абсолютно нереально. Але все одно було б важливо офіційно надіслати Росії запрошення. А потім Ви або отримуєте офіційну відмову, або взагалі нічого не отримуєте. Але тоді можна повідомити про це”, – каже експертка з берлінського Фонду “Наука і політика” Сюзан Стюарт (Susan Stewart).

На думку Умланда, сам формат Кримської платформи не передбачає участі Росії. “Женевський, нормадський формат, мінські переговори – там всюди брала участь Росія. Це були формати переговорів, а на Кримській платформі мова і не йде про переговори. Росія туди і не приїде. Це все-таки інший проєкт. Там скоріше мова буде йти про публікації і конференції. Але це буде все проти Росії і проти сьогоднішнього російського керівництва”, – каже Умланд.

Деокупація – лише одна з цілей

Німецькі експерти в інтерв’ю DW метою платформи називають повернення півострова під контроль української влади. Утім наголошують, що деокупація півострова може бути лише довгостроковою метою платформи. На думку Стюарт, Кримській платформі варто зосередитись на проміжних цілях, адже передумов для досягнення кінцевої мети ще немає. “За цей час Ви можете зробити багато для того, щоб інші країни зрозуміли, як діє Росія”, – переконана Стюарт.

Однією з проблем окупованого Криму є брак питної води Однією з проблем окупованого Криму є брак питної води

“Зеленський має дві цілі. Одна полягає в тому, щоб Крим не зник повністю з міжнародного радару. Росія докладає зусиль, щоб закликати інші держави якщо не офіційно визнати російським Крим, то хоча б неофіційно мовчати про те, що він окупований і прийняти це де-факто. Ціль Кримської платформи – щоб такого не трапилось”, – сказав у коментарі DW старший науковий співробітник берлінського відділення Європейської ради міжнародних відносин (ECFR) Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel).

Читайте також: Як Росія легалізує анексію у Чорному морі

На думку експерта, повернення Криму під контроль України можливе лише за умови зміни влади у Росії. Але і за наступників Путіна повернення півострова під контроль української влади не гарантоване, якщо зараз не почати детально документувати всі порушення прав людини і міжнародного права, що відбуваються у окупованому Криму. “В якийсь момент Росія, мабуть, захоче вирватися з цієї афери після Володимира Путіна. Тоді було б добре якби Україна мала хорошу документацію щодо окупаційного режиму і всіх порушень. Через тридцять, сорок років це буде дуже важливо”, – додає Ґрессель.

Що про платформу кажуть у Бундестазі

На думку опитаних DW депутатів Бундестагу, Кримська платформа є гарною ініціативою, яка допоможе підтримувати міжнародну увагу до півострова. Своєю чергою, депутатка Бундестагу від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) Даніела Де Ріддер (Daniela De Ridder) наголошує, що Росія обов’язково має сидіти за столом переговорів щодо Криму. “Ми постійно маємо продовжувати діалог і з росіянами. Я знаю, що з українського боку є велике небажання цього, і у країнах Балтії є побоювання. Але Росія – частина проблеми. Великою проблемою є також російська політика за часів Путіна. Але якщо ми не будемо вести діалог більш інтенсивно, ми не досягнемо рішення”, – переконана депутатка. Утім, Де Ріддер вважає, що платформа може бути корисною навіть у випадку, якщо Росія не братиме участь, адже інші “країни-учасниці мають визначитись із загальною стратегією щодо Криму”.

Сесійна зала німецького Бундестагу У німецькому Бундестазі позитивно оцінюють ініціативу України щодо Кримської платформи

“Окупація Криму не має сприйматися як норма, – сказав в інтерв’ю DW депутат Бундестагу від партії “Союз 90/Зелені” Омід Нуріпур (Omid Nouripour). – Саме тому завжди необхідна увага до цієї ситуації та масового порушення міжнародного права, якого припустилася Росія. Ця платформа може стати дуже у нагоді”. Довгостроковою метою такого формату, на його думку, має бути лише відновлення територіальної цілісності України.

Схвально ставиться до цієї ініціативи і представниця фракції лібералів, експертка з країн Центральної, Південно-Східної та Східної Європи Рената Альт (Renata Alt). “Анексія Криму призвела до масової мілітаризації Чорноморського регіону. І це також може мати наслідки для європейської безпеки в майбутньому. Кримська платформа дозволить спостерігати за ситуацією”, – каже Альт.

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*