Москві вкрай важливо зберегти РПЦвУ як “антиукраїнську” церкву – блогер

У низці інформаційних атак РФ проти України в контексті майбутніх свят і раніше виділялася лінія протесту проти візиту до Києва патріарха Варфоломія. Ані натовська вояччина, ані різноманітні бусурмани так не зворушують наших молодших братів. А ось від Варфоломія їх прямо корчить.

Про це пише блогер Олексій Копитько.

Масовими акціями вже погрожували, флешмоби з плакатами влаштовували, відео з поцілунками Кіріла (Гундяєва) розганяли. Сьогодні почали розганяти лист-звернення “відомих українців”, які давно занурилися в безодню “русского міра” (для розуміння, академік Петро Петрович Толочко – самий 1) відомий і 2) український з підписантів, що вже казати про інших, котрі являють собою медведчуківську челядь нижче середньої ланки …).

Оскільки особливого враження ці завивання не виробляють, в риториці противників візиту все частіше звучить конструкція “порушення громадянського миру”. Тобто, вони прямо загрожують заворушеннями. Це погано поєднується з умовляннями, що їх акції будуть виключно мирними і молитовними.

Для Москви важливо не допустити візит Варфоломія з двох причин.

Перша. Це буде, якщо не помиляюся, третій приїзд патріарха до Києва. Але він вперше приїде в гості до української помісної церкви. Тобто, в цьому плані візит свого роду епохальний. Затьмарити епохальний візит якимись дурницями – в планах Москви.

Друга. РПЦвУ, по суті, залишилася єдиною підконтрольною Росії організацією в Україні, яка на щось здатна. В якої є підтримка, робочі структури, гроші, вплив, що хоча б скорочується (не треба обманювати себе розповідями, що там тільки богомільні бабусі). Це – останній оплот імперії в політичному і організаційному плані. Все інше – дрібниця в порівнянні з церквою. Тому Москві вкрай важливо зберегти цю Церкву як “антиукраїнську”.

Усередині цієї церкви чимало священників (особливо – низового рівня) і прихожан, яких верне від Гундяєва. Які не вважають його своїм предстоятелем. Які є українцями. І у них душа розривається від протиріч. Немає спокою. Щоб утримати цих людей, Росія спеціально перебудовує церкву на політичний проєкт з імітацією тиску на нього. Образ гнаної церкви активно експлуатується. Хоча в багатьох регіонах України ще треба розібратися, хто по-справжньому гнаний.

Так чи інакше, але навіть за наявності конфесійних розбіжностей в Україні зберігається громадянський мир. Розпалити мовний конфлікт не виходить. Міжнаціональний – тим більше. Залишається міжконфесійний. Візит Варфоломія – лише привід, щоб провести мобілізацію.

Політико-релігійний конфлікт в Україні – це мета Москви. Тому що електорально Москва програє з кожним разом все більше. Якщо Кремль почне втрачати вплив через церкву – це вже буде втрата стратегічного рівня. Вона набагато страшніша, ніж відключення каналів або фіаско на виборах.

Дилема для вищого духовенства РПЦвУ полягає в тому, що бути “церквою для українців” органічніше і вигідніше. Ринок ширший. Але Москва все більше заганяє в антиукраїнську нішу. Що при скороченні контактів з РФ стає тупиком. Основний сигнал для прихожан РПЦвУ: свобода совісті – так, антиукраїнська політизація – ні.

натисни MIXADVERT

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*