Після Ради Росія-НАТО: в Україні просять озброєння і превентивних санкцій

Переговори між НАТО і Росією поки що не підштовхнули Москву до деескалації навколо України. Українські експерти радять залучити Захід до посилення обороноздатності Києва і наполягають на превентивних санкціях щодо РФ.

Під час засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі, 12 січня 2022 року Під час засідання Ради НАТО-Росія в Брюсселі, 12 січня 2022 року

Дива не сталося, і під час першого за останні понад два роки засідання Ради НАТО-Росія досягти прориву не вдалося. “У нас була серйозна пряма дискусія щодо ситуації навколо України та наслідків для європейської безпеки. Наші розбіжності буде складно подолати”, – констатував у середу, 12 січня, в Брюсселі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він заявив, що держави Північноатлантичного альянсу готові до діалогу з Росією, але не підуть на компроміси з приводу територіальної цілісності країн, їхнього права на вступ в НАТО і на військову допомогу.

Столтенберг визнав, що переговори з російською делегацією, яка прибула до Брюсселя на чолі з одним із заступників міністра закордонних справ Росії Олександром Глушком, були непростими. Про це свідчить і той факт, що засідання тривало понад чотири години – на годину довше, ніж було перебачено протоколом.

Попри запевнення генсека НАТО в тому, що цей військово-політичний союз є винятково оборонним і ніколи не вдавався до агресії, Олександр Глушко на окремому брифінгу заявив, що Росія все одно не згідна з розширенням Альянсу. “Це серйозним чином погіршує нашу безпеку і створює для неї неприйнятні ризики, яким ми будемо протистояти”, – заявив Глушко. Він також заявив, що подальше погіршення ситуації може призвести до “найбільш непередбачуваних і найважчих наслідків для європейської безпеки”.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг (п), заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Глушко (ц) та заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін у Брюсселі 12 січня 2022 року Генсек НАТО Єнс Столтенберг (праворуч), заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Глушко та заступник міністра оборони РФ Олександр Фомін (ліворуч) у Брюсселі 12 січня 2022 року

 

Проблема стримування Кремля

Українські експерти-міжнародники вітають політичну підтримку України Альянсом, але одностайні в тому, що це не відвертає загрозу воєнної ескалації з боку Росії. Президент київського Інституту світової політики Євген Магда в інтерв’ю DW сказав, що попри прогнози щодо неможливості дипломатичного прориву, зустрічі американців з росіянами в Женеві 10 січня і засідання Ради Росія-НАТО були потрібні, оскільки “діалог і переговори – це елемент політичної культури Заходу”.

Водночас експерт не вважає, що Заходу вдалося зупинити цими переговорами агресивні наміри Кремля. “Я прогнозую, що наступний крок з боку Росії – це якась ескалація. Не можу зараз конкретизувати яка, але однозначно нам треба бути більш зосередженими”, – вважає Магда.

Подібної дотримується й ексміністр закордонних справ України, керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко. На його думку, Києву слід не просити, а вимагати від Заходу надання Україні такої зброї, яка дозволить стримувати Росію. “Я виходжу з простої логіки: в 90-х роках Україну позбавили засобу стримування, якою була ядерна зброя. І позбавили їй Росія і Захід. Тому сьогодні моральний і політичний обов’язок Заходу відновити в Україні засоби стримування. Не йдеться, звичайно, про ядерну зброю, а про ті звичайні озброєння, які за своєю ефективністю мало чим від неї відрізняються”, – сказав Огризко.

Читайте також: Голова комітету Бундестагу: Не може бути переговорів з РФ без деескалації

Чи спрацюють лише погрози санкціями

Український ексміністр закордонних справ також не виключає ігнорування Кремлем попереджень з боку Заходу про болючі санкції щодо Росії. В останні тижні західні політики неодноразово говорили про “високу ціну”, яку доведеться заплатити Росії в разі її нового вторгнення в Україну. Останнє таке попередження пролунало власне під час засідання Ради НАТО-Росія. Як укотре заявив генсек Альянсу Столтенберг, будь-яке застосування Росією сили щодо України призведе до серйозних наслідків. “Росія зробить дуже серйозну стратегічну помилку, і їм це дорого обійдеться”, – сказав він.

Володимир Огризко: Україні слід не просити, а вимагати допомоги в підвищенні її обороноздатності Володимир Огризко: Україні слід не просити, а вимагати допомоги в підвищенні її обороноздатності

Але самі попередження про ці санкції навряд чи зупинять Путіна, переконаний експосол України в США, голова правління Українського кризового медіацентру Валерій Чалий. “Якби бодай частина цих санкцій була запроваджена як превентивний захід, то це могло би допомогти. Але якщо вони будуть запроваджуватися внаслідок повномасштабного вторгнення, то вони його не зупинять, бо такі санкції запроваджуються не один день і Росія встигне досягти всіх своїх цілей”, – пояснив Чалий.

Заходові слід вже зараз не просто надавати Україні політичну підтримку та відкидати ультиматуми Кремля, а й своїми економічними діями впливати на можливість Росії утримання такої кількості військ, сказав Чалий. Як приклад він навів поставлену на паузу сертифікацію і запуск газогону “Північний потік-2” та співпрацю уряду Німеччини зі США, яка “дозволяє заблокувати використання цього маршруту як газової зброї”. “Якщо ж і в подальшому давати можливість Росії заробляти мільярди, вона використовуватиме їх для нагромадження зброї і продовжуватиме шантажувати цілий світ”, – додав Валерій Чалий.

натисни MIXADVERT