“Було українське, стало російське”. Хто і як вивозить з України зерно

  • Андрій Захаров, Марія Коренюк
  • BBC
поле
 

Українська влада вже кілька місяців заявляє: Росія вивозить з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей зерно. BBC з’ясувала, кому може належати це зерно, як його вивозять та поговорила з перевізниками, які зізналися, що колони з українським зерном йдуть із російським військовим супроводом.

“Запорізька область стала лідером із посівів пшениці в Україні”, – гордо розповідали у профільному департаменті обласної адміністрації влітку 2021 року. Загалом цією культурою запорізькі фермери тоді засіяли 706 тисяч гектарів землі.

Їхні сусіди з Херсонської області скаржилися, що через надзвичайно сильні дощі можуть зникнути до 25% урожаю. “Рослини лежать на висоті 10-15 сантиметрів, і в такому стані підібрати їх комбайном буде дуже складно”, – попереджав фермер із села Тарасівка Віктор Нагребецький.

За рік фермерам півдня України ні до гордості, ні до скарг на негоду: частина Запорізької та Херсонської областей опинилась під російською окупацією, і їхні рекордні врожаї тепер вивозять до Росії.

Українська влада прямо називає вивіз зерна мародерством: станом на початок травня, з окупованих територій двох південних областей, а також самопроголошених “ДНР” та “ЛНР” до Росії відправили 400 тисяч тонн зерна, розповідав заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.

Створені Росією окупаційні адміністрації – вони мають назву “військово-цивільних” – не приховують, куди йде зерно українських фермерів. Повідомлення про це регулярно з’являються у проросійських пабліках у телеграмі, які, як писала BBC, могли бути створені за підтримки влади анексованого Криму.

Українське зерно становило 10% від світового експорту

Автор фото, УНІАН

Підпис до фото, Українське зерно становило 10% від світового експорту

“З Мелітополя до Криму пішли вагони із зерном”, – зізнавався, наприклад, на початку червня голова “військово-цивільної адміністрації” Запорізької області та колишній депутат Верховної Ради України Євген Балицький. А в одному з пабліків навіть виклали відео: на ньому – вантажівка, доверху забита зерном, ним іде боса людина у штанях кольору хакі, а підпис говорить: “Ось зерно зі звільнених територій, яке вантажівками надходить до Криму”.

“Звільненими” російська пропаганда та проросійські пабліки називають території України, захоплені російськими військами: цей прикметник рідко супроводжує бодай якесь уточнення, від кого вони були “звільнені”.

Українське зерно становило 10% від світового експорту, і його повне зникнення з ланцюгів міжнародної торгівлі може спричинити світовий голод, прогнозували раніше в ООН.

BBC розбиралася, хто і куди вивозить українське зерно з окупованих територій, і якою є роль російських військових у цьому процесі.

Як везуть українське зерно

Зараз зерно з окупованих районів Запорізької та Херсонської областей вивозять двома основними способами, але обидва ведуть до анексованого Криму: залізницею та спеціальними вантажівками – зерновозами. Крім того, окупаційна влада періодично обіцяє, що для цього використовуватиметься і порт Бердянська, але там ще триває розмінування.

куди везуть українське зерно

Як мінімум, частина зерновозів, задіяних для вивезення врожаю, – місцеві, із Запорізької та Херсонської областей. Так, у Криму – у районі Керчі та на трасі Джанкой – Сімферополь – раніше були помічені зерновози з українськими номерами. У деяких колонах було одночасно по 5-10 вантажівок, кожна може одночасно перевезти від 30 до 50 тонн зерна.

Проте вантажівок вочевидь не вистачає. З початку червня у профільних російських чатах у Телеграмі, через які фермери чи посередники шукають зерновози, стали з’являтися повідомлення про роботу з вивезення сільгосппродукції з півдня України.

“Завантаження: Токмак, Пологівський район, Запорізька область, Україна. Вивантаження: прохід через Джанкой, республіка Крим… 8500 рублів/тонна”, – йдеться в одному з таких повідомлень.

“На території України буде військовий супровід”, – окремо зазначається у ньому.

BBC перевірила номери, залишені в оголошеннях про пошук зерновозів через сервіс GetContact: цей сервіс показує, як телефон людини записаний у списку контактів інших людей. За кожним номером – понад десяток записів, з яких випливає, що власник номеру спеціалізується на вантажних зерноперевезеннях на півдні Росії.

чат
Підпис до фото, Зерновози для вивезення українського зерна шукають у російських телеграм-чатах

Так схоже оголошення залишила власниця новоросійської вантажної компанії “Авто-плюс” Алевтина Подіна, яка в GetContact записана як “Алевтина Зерно”, “Алевтина Кукурудза”, “Алевтина Фури”. Кореспондент BBC зателефонував їй під виглядом власника кількох зерновозів, який хотів би отримати це замовлення.

Вона попросила набрати якогось “Ігоря”, який розповість подробиці. Після цього “безпека” перевірить документи і можна вирушати в Україну. “Ми йдемо в колоні, ми не стоїмо на кордоні, спокійно йдемо “по зеленій””, – розповіла вона й додала, що “обсяги є”, а оплата – готівкою.

Людиною, якій Алевтина попросила зателефонувати, виявився мешканець Євпаторії Ігор Атращенко, що також заробляє на вантажоперевезеннях.

“Військовий супровід обов’язково йде, спереду один (бронеавтомобіль) “Тигр”, ззаду “Тигр”, у кожній машині військовий”, – розповів він. За його словами, “його хлопці” їздять в Україну вже більше місяця (розмова проходила 8 червня), зерно везуть на зерносховище до Джанкоя – першого великого міста на півночі анексованого Криму після заїзду з материкової України. Рейс виконують за день: вранці машини виїжджають із Джанкоя, увечері повертаються із вантажем. Зазвичай у колоні до 13 машин, з них чотири – з українськими номерами.

Супровід – не лише військовий, а й адміністративний, похвалився він: коли інші зерновози стоять на адміністративному кордоні між анексованим Кримом та Херсонською областю “по 12-20 годин”, його колона проходить це місце “за пів години”.

Про черги кореспонденту BBC розповів і підприємець із Краснодара Микола Рябиш, який у GetContact, кимось записаний як “Закуповує пшеницю у Краснодарі”. Дзвінок також робився під легендою, що журналіст має вантажівки, які він готовий відправити за українським зерном.

“Можуть і добу, і півтори простояти. Там зараз, грубо кажучи, чотириста машин їздять по колу (з материкової України до анексованого Криму – Ред.), от вони звідти зерно вивозять”, – розповів він. При цьому у нього військового супроводу немає, їде лише “цивільна машина”, але ще наприкінці травня воно було.

Чергу з десятків вантажних машин видно і на супутникових знімках адміністративного кордону Криму та південної частини материкової України. Знімки, які вивчила BBC, датовані кінцем травня.

черга

Автор фото, Maxar Technologies

Підпис до фото, Черга з вантажівок на північ від адміністративного кордону у районі Армянська

Огляд на пунктах пропуску зберігається, хоча Росія зараз контролює обидві території. На Херсонщину не випустять, якщо є обмеження на вивезення за кордон від приставів, заявив BBC один із вантажоперевізників, якому кореспондент дзвонив під виглядом власника зерновозів.

“Черги на кордоні є, але це радше хороша новина – до Криму з Херсонської області везуть зерно”, – повідомляв у середині червня один із головних проросійських пабліків з посиланням на самопроголошеного “заступника голови військово-цивільної адміністрації Херсонської області” Кирила Стремоусова. Стремоусов – у минулому відомий український противник вакцинації – робить багато суперечливих заяв, але тут його слова підтверджуються і з інших джерел.

Кому належить зерно

Частина зерна, яке опинилося на цих територіях, безпосередньо належить українській державі. Це зерно державних підприємств та стратегічні запаси на випадок, наприклад, війни, яка реально розпочалася. Тепер у Запорізькій області воно офіційно “націоналізовано” окупаційною адміністрацією, заявив у середині червня її голова Євген Балицький.

Чи вивозиться це зерно, чи ні – незрозуміло.

Частина зерна належить фермерам та агропромисловим холдингам, і хтось із них продає врожай, щоб він не зіпсувався.

поле

Автор фото, ANATOLII STEPANOV/AFP

Підпис до фото, Український військовий у полі під Соледаром біля Бахмута

“Люди потроху починають здавати зерно, тому що грошей немає, треба і зарплату платити, і солярки немає, треба ж обробляти (поля)”, – розповів BBC фермер із Запорізької області, який зараз перебуває не на окупаційній території. Він попросив про анонімність з міркувань безпеки.

Вивезти зерно в Україну із захоплених територій неможливо, нарікає голова Асоціації фермерів Херсонської області Олександр Гордієнко. “Яке зерно – люди не можуть виїхати”, – вигукує він у розмові з BBC.

“Це зерно місцевих фермерів, (вони його продали), не викрадене!” – запевняв кореспондента BBC краснодарський підприємець Микола Рябиш, з яким журналіст спілкувався під виглядом власника зерновозів.

У цьому ж запевняв і інший співрозмовник, якому кореспондент BBC зателефонував у рамках цього експерименту.

“Це зерно нашого підрозділу, ніхто його не краде, ніхто не краде. До 2014 року був великий холдинг у Криму і там (на материку), все було частиною України, потім він розділився. Був російсько-український, тепер він уже російський”, – вдоволено, навіть засміявшись наприкінці, повідомив Ігор Атращенко, який обіцяв військовий супровід для зерновозів.

Після кількох уточнюючих питань він зізнався, що нібито йдеться про найбільшого кримського виробника молочних продуктів – “Новатора” з Джанкоя. У “Новаторі” не відповіли на запит BBC.

Ціни, які пропонують фермерам, можуть бути істотно нижчими за ринкові, розповів BBC підприємець із Запорізької області. “Востаннє (мені) пропонували 210 доларів за тонну соняшнику. А була ціна майже 600 доларів до війни”, – каже він.

“Думаю, що тих, хто готовий співпрацювати з окупантами, вони не розоряють”, – каже мелітопольський підприємець Михайло Кумок, знайомий із багатьма фермерами. Він володів газетою та сайтом “Мелітопольські відомості”, але співпрацювати відмовився і закрив обидва ресурси.

Про те, що відбувається із тими фермерами, які, як і Кумок, не йдуть на співпрацю, розповів підприємець із Запорізької області.

“Я прожив в окупації більше місяця, а потім поїхав. Фермерів почали тягати по підвалах. Особливо тих, хто з проукраїнською позицією. Тож подумав, що і мене скоро “спакують”, тому вирішив забрати сім’ю і поїхати”, – каже він.

На окупованій території у нього залишилися зерновози та зерносховища, в яких інші фермери могли зберігати свій врожай. Скрізь стояли камери спостереження, і спочатку, поки їх не розбили, чоловік стежив за тим, що відбувалося з його бізнесом.

Незабаром до нього приїхали “гості”.

“У цивільному були двоє і троє військових. Вони увійшли, оглянули всю територію. За годину-дві приїхали інші військові, теж пробіглися по базі, подивилися-подивидилися і поїхали. А вночі вже приїхали люди в цивільному, розбили камери, все на світі розбили”, – розповідає чоловік і скаржиться, що у нього вкрали близько 600-700 тонн насіння соняшника та забрали документи на техніку.

Зерновози поки що стоять на базі, але фермер побоюється, що і їх скоро можуть забрати та використовуватимуть для вивезення українського зерна.

поле

Автор фото, Maxym Marusenko/NurPhoto via Getty Images

Підпис до фото, Розбита російська військова техніка у полі на Чернігівщині

Спочатку, після захоплення територій на півдні України тактика російської окупаційної влади була доволі прямолінійною, розповів BBC радник голови Херсонської військової адміністрації Сергій Хлань. Так, за його словами, зерно вивезли з трьох місць зберігання, у тому числі з елеваторів у Новоолексіївці та Малій Лепетисі. Здебільшого цим займалися військові та вихідці із самопроголошених “ДНР” та “ЛНР”, де вже вісім років живуть за сірими економічними схемами.

Про схожі випадки розповідала й The Wall Street Journal.

Але потім тактика трохи змінилася: окупаційна влада зрозуміла, що якщо фермери не отримуватимуть гроші, то просто почнуть саботаж посівної. Спочатку встановили ціну у 100 доларів за тонну зерна, потім – 200, за довоєнної ринкової ціни понад 350 доларів.

За новою тактикою, за даними Сергія Хланя, вже стояли співробітники ФСБ, які “вдавали, що встановлюють якісь правила”.

Про те, що спочатку зерно просто забирали, а потім почали купувати, розповів BBC і голова Асоціації фермерів Херсонської області Олександр Гордієнко. Але частина фермерів поки що не продають врожай, незважаючи ні на що, додає він.

Куди везуть українське зерно

Інформація про те, куди в результаті потрапляє українське зерно, різниться.

Перевізники, з якими кореспондент BBC поговорив під виглядом власника зерновозів, сказали, що потрібно буде розвантажитися на елеваторах у Джанкої. В оголошеннях у профільних Телеграм-чатах також фігурує порт Севастополя.

“Голова” анексованого Криму Сергій Аксьонов у середині червня заявив, що його регіон “сам себе забезпечує зерном”, а зерно із захоплених територій України “проходить Крим транзитом, далі йде до Севастополя на продаж”.

балкер

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Морем зерно перевозять на спеціальних судах – балкерах (на фото балкер у порту Ростова-на-Дону)

На початку травня українська влада повідомляла, що російський балкер “Матрос Позинич” – судно для перевезення насипних вантажів – вийшов саме з порту Севастополя з вантажем українського зерна і попрямував у бік Єгипту, проте там нібито відмовилися приймати вантаж. У результаті “Матрос Позинич” пішов у сирійську Латакію, а нещодавно повернувся у Чорне море.

Кримські порти Керчі та Севастополя були традиційними перевалочними пунктами для відправки зерна на експорт до 2014 року, каже директор агенції з вивчення аграрного ринку “СовЕкон” Андрій Сізов. “Але після 2014 року Крим став сірою зоною, бо опинився під санкціями, і торгові судна майже не заходили.

Зараз там деякий рух є, якесь зерно вантажиться, частково кримське, частково, мабуть, з (материкової – Ред.) України. Обсяги його невідомі”, – зазначає експерт.

Якась частина зерна з анексованого Криму може далі йти до Росії, зокрема до Краснодара, розповідає фермер із Запорізької області. Крім наземного шляху, її можуть відправляти морем із Севастополя, вважає голова асоціації фермерів Херсонської області Олександр Гордієнко.

“Ми могли б у Новоросійськ вивозити, але довго, а тут (у Джанкої) склад є в оренді”, – розповідав один із перевізників, якому кореспондент BBC зателефонував під виглядом власника суховантажів.

Представники трьох російських компаній, що спеціалізуються на експорті зерна, запевнили BBC, що не купують українське зерно. На їхню думку, до Росії воно може завозитися насамперед для внутрішніх потреб. Усі вони попросили про анонімність з міркувань безпеки.

“У зв’язку з тими санкціями, які зараз діють за банківською системою, я, отримуючи гроші за кордоном, маю показати, що зерно, відвантажене з Росії, я купив у російських же товаровиробників. Колгоспи, фермери, немає значення. Поки я не надам ці документи, мені ніхто не оплатить. Я ж не можу вигадати якісь фіктивні папірці”, – пояснює ще один експортер. Його колега розповідає, що для вивезення зерна, наприклад, потрібно надати фітосанітарні документи щодо його походження.

Але якісь документи фермерів з окупованих територій вже змушують підписувати, розповідає радник голови Херсонської ОВА Сергій Хлань. “Можливо, вони намагаються легалізувати походження зерна”, – говорить він.

На думку Андрія Сізова, що більші обсяги, то складніше “відбілити” їх для експорту. У цих умовах зерно можуть відправити туди, де не потрібні особливі документи, тобто в Сирію – туди, де балкер “Матрос Позинич” і залишив свій вантаж.

Втім, досвід “відбілення” українського зерна російські трейдери вже мають. Протягом восьми років, починаючи з 2014 року, зерно із самопроголошених “ДНР” та “ЛНР” надходить до Росії. При цьому, ці регіони, на відміну від Херсонської та Запорізької областей, не спеціалізуються на зерні, і обсяги були суттєво меншими.

“Схема виглядала дуже просто: посередники везли зерно від фермерів Донбасу (у Росію), проходили митницю, оплачувалося все безготівково, через російські банки. Вивантажували на складах російських покупців, а вони вже продавали зерно як російське. Все робилося офіційно, зерно виходило з Росії як наше”, – розповідає власник великого агропромислового господарства.

У мінсільгоспі Росії на запит BBC не відповіли.

***

Коли російські військові та люди у цивільному заявилися на зерносховище підприємця із Запорізької області, що мусив залишити дім через війну, вони сказали охоронцеві: “Нічого не вивозити, ми тут тепер господарюватимемо”.

ввс

натисни MIXADVERT