“Українська музика – світовий тренд”: що роблять співаки України під час війни

шкипер

Кореспондент ВВС Джеймс Джексон поговорив з українськими зірками, які роблять свій внесок у життя країни під час війни.

Цьогорічний переможець пісенного конкурсу “Євробачення”, український Kalush Orchestra ледве встиг відрепетирувати свій виступ з елементами брейк-дансу в традиційних вишиванках. Натомість його учасники провели тижні перед конкурсом у складі української тероборони.

Їхня пісня “Стефанія”, у якій хіп-хоп поєднався з українськими народними інструментами, зокрема сопілкою та тилинкою, стала першим репом і першим україномовним треком, який виграв конкурс.

Багато іноземних слухачів вперше знайомляться з українською музикою саме через “Євробачення”, де публіка зазвичай добре сприймає поєднання традицій та сучасності в епічних виступах виконавців.

Усі українські переможці “Євробачення” поєднували у своїх піснях традиційні музичні елементи та бурхливу ​​історію своєї країни, залишаючись при цьому актуальними.

Джамала, яка перемогла 2016 року, у пісні “1944”, приспів якої звучав кримськотатарською мовою, розповіла історію депортації Сталіним кримських татар із Криму до Сибіру. Ця історія знову набула актуальності для українців у 2014 році, коли Росія анексувала Крим.

2004 року перемогла Руслана з піснею “Дикі танці”, яку виконала в одязі з елементами шкур тварин під звуки карпатських трембіт.

 Калуш

Цьогорічні переможці “Євробачення” Kalush Orchestra – їхня музика також поєднує традиційні українські інструменти з сучасним звучанням. ФОТО: GETTY IMAGES

“Євробачення має величезне значення в Україні, й українці завжди були великими фанатами конкурсу”, – каже Дарця Тарковська, співзасновниця Music Export Ukraine, організації, яка промотує українських виконавців за кордоном. Конкурс дав великий поштовх попереднім переможцям Руслані та Джамалі, а також пісням, які не перемогли, – як-от композиції “Шум” гурту Go_A минулого року.

“Євробачення дуже важливе, оскільки ми можемо представляти нашу країну та культуру, нашу музику. Цього року для нас було дуже важливо перемогти. Усі наші перемоги дають нам надію на перемогу у війні”, – розповіла BBC Culture Тіна Кароль, колишня учасниця “Євробачення”, яка зараз подорожує Європою, щоб зібрати кошти для України.

“Попмузика і фолкмузика завжди були близькі в Україні. Попмузика включала нашу народну ідентичність. У нас інші мелодії та інструменти, ніж в інших країнах – інші масштаби для голосу, що робить нас унікальними”, – додала вона.

У телефонній розмові з BBC Culture Кароль зазначила, що “відколи почалася війна, всі ще більше пишаються тим, що вони українці, і використовують лише українську мову та народні мелодії. Це стає дедалі більш сучасним, новим і популярним. Ми хочемо показати, які гарні наші голоси й мелодії. Я дуже пишаюся нашими музикантами. Я впевнена, що в майбутньому в нашій країні будуть тільки українські пісні, а не російські».

Нещодавно з Кароль гастролювала й Jerry Heil, нова сенсація так званого “мем-попу”. Попспівачка стала відомою завдяки використанню фрагментів вірусних мемів із тік-току та інших соцмереж у своїй музиці та відео.

Jerry Heil розуміє силу інтернету не лише для підтримки України на міжнародному рівні, але й для підняття морального духу вдома.

Її шанувальники з цим погоджуються. Серед коментарів до одного її відео на YouTube є такий: “Зараз я служу в Збройних силах. Дякую за пісню, від щирого серця”. У багатьох її треках на YouTube є примітка з синьо-жовтим прапором України та текстом про сувору реальність війни.

26-річна Jerry Heil, справжнє ім’я якої Яна Шемаєва, хоче, щоб українська музика здобула міжнародну популярність так само, як нещодавно це зробила латиноамериканська.

“Я справді вірю, що українська музика – це наступний світовий тренд”, – каже вона.

Ми розмовляємо з Jerry Heil під час візиту до Берліна, де вона бере участь у заході на честь Івана Купала. Разом із реперкою alyona alyona вона випустила вірусну пісню #Kupala, бадьорий реп-поп ремікс української народної пісні. Після цього вони випустили спільний мініальбом Dai Boh з українськими народними піснями разом зі співаками з усієї Європи.

Хоча традиційно в ніч на Купала в Україні люди стрибають через багаття, у Берліні Jerry Heil разом із групою українських біженок влаштувала молитовний ритуал у Каплиці Примирення. Вона подорожує по Європі, щоб зустрітися з українськими біженками та зібрати кошти для відновлення своєї країни.

“Безумовно, є сестринство – коли я подорожую, я бачу жінок, які тримаються разом і щось створюють. Вони вже створюють нові компанії, щоб допомагати іншим українкам. Коли вони повернуться, вони привезуть із собою цей новий досвід”.

Культурний перетин

Після початку війни пісні Jerry Heil стали більш політичними. “Мрія” – це фортепіанна балада про найбільший у світі літак Ан-225 “Мрія”, який знищили російські солдати у бою за аеропорт під Києвом.

“Я зрозуміла, що це сильна метафора, – каже співачка. – Бо вони можуть знищити літак, але не можуть знищити нашу мрію чи нашу волю”.

Jerry Heil

ФОТО: ANDREA ARAYA

“Мені здається, що я постаріла на 20 років від початку війни”, – каже Jerry Heil. Вона починала як ютуберка і була учасницею Х-фактор Україна, але її кар’єра пішла вгору, коли вона випустила трек “Охрана отмєна”. Ця фраза вже була відомим в Україні жартом.

На думку Тарковської, саме ця здатність вловлювати вірусність у поєднанні з нововіднайденою зрілістю робить Jerry Heil “однією з ключових нових попзірок. Вона шукає тригерні слова, стежить за мемами [і] створює з цього пісні. Її пісні – здебільшого веселі і чіпляють, і коли вони виходять, люди вже знають, про що йдеться, оскільки вона черпає натхнення з мемів та популярних тем. Зараз, коли війна, її пісні сумніші, але ідея залишається незмінною”.

Чудовим прикладом цього є її найпопулярніша з початку війни пісня “Москаль Некрасівий (Геть З України)” за участі Вєрки Сердючки.

Нову пісню “Несестри” вона написала разом із Ваньком Клименком, продюсером, який зокрема працював з Kalush Orchestra та alonya alonya. У пісні також звучить вокал матері співачки.

“Я подумала, що це може бути потужно – мати і дочка, два покоління з єдиною мрією”, – каже Jerry Heil.

Для попмузикантів в Україні також не є незвичною роль етномузикознавців – вони відвідують віддалені регіони, щоб записати традиційну народну музику й поєднати її з сучасними піснями, як це зробила Руслана для “Диких танців”. Таке етномузикознавство було заборонене за часів Радянського Союзу, який хотів придушити українську народну культуру, доходячи навіть до переслідувань і вбивств народних музикантів.

Етномузикознавиця Марія Соневицька розповіла New York Times, що до 1930-х років сталінський режим проводив масові розстріли бандуристів по всій країні.

За словами Крістіана Дімера, музикознавця, який досліджує народну музику та українську національну ідентичність, після розпаду Радянського Союзу злиття традиційної та сучасної музики в Україні процвітало, й піонерами у цьому стали “Даха-Браха”, яких порівнюють з німецьким гуртом Rammstein.

Він вважає це горде поєднання народної історії та сучасної космополітичної музики одним із головних культурних елементів, що відрізняє Україну від Росії.

“Ці гурти докладають чимало зусиль, щоб віднайти цю традиційну культурну спадщину. Вони є активними дослідниками та їздять по селах, записують автентичні пісні старих людей, як їх співають у тих регіонах”, – розповідає Дімер BBC Culture.

“Вони повертаються і поєднують це з більш популярними та глобалізованими стилями. Вони використовують такі стилі, як реп чи рок, але результат є досить інноваційним і досить просунутим. Він виходить за рамки простого семплювання. Вони створюють щось нове, але при цьому справді автентичне”, – додає він.

“Це протистояння міських хіпстерів та сільських жителів. Зазвичай вони не зустрічаються, але вони зустрічаються через музику. Ця глобалізована транскультурна музика є унікальною, вона виникла в останні 10-15 років і зробила українське культурне життя таким цікавим та інноваційним. Мати справу з традицією та ідентичністю – це прогресивно, сучасно, авангардно”.

музики

Традиційна українська музика відіграє важливу роль у національній ідентичності. ФОТО: GETTY IMAGES

Хоча раніше у країні домінувала російськомовна музика, а попмузикантів закликали співати російською, щоб охопити ширшу аудиторію, у 2019 році ухвалили закон, який встановив квоти на українську музику на радіо.

За словами Дімера, таке збереження культури є ключовим методом протистояння російському імперіалізму: “Мета війни – це все знищити. Росія хоче знищити будь-яке поняття української культурної ідентичності, і національної ідентичності теж. Культура відіграє важливу роль – російське керівництво про це говорить досить прямо. Вони використовують культуру як інструмент для досягнення цієї мети – знищення музеїв, етнографічних колекцій, вбивство носіїв культури та русифікація людей під окупацією. Це – основа російського порядку денного”.

Українська відповідь має сенс. Незалежно від того, виражається вона в народній музиці, історичних будівлях, театрі чи в чомусь іншому, українська культура демонструє відмінність від російської.

З цим погоджується Jerry Heil, яка бачить своєю місією поширення української культури за межі країни.

“Ми довго боролися за нашу культуру, і це диво, що ця культура вижила. Якщо вона така сильна, то ми повинні показати це світові”.

натисни MIXADVERT

аш