ЩО ОЗНАЧАЄ ХРЕСТ на наших штандартах, орденах та бойовій техніці?

Розпізнавальним знаком на українській бойовій техніці під час недавнього контрнаступу на Півдні і Сході, ми помітили ХРЕСТИ.
Що ж означає цей символ?
Відомий український історик і блогер, радіоведучий і політичний діяч Олександр Алфьоров нещодавно пояснив у своєму блозі на Ютубі, що з’явився Хрест в України ще за часів Візантійського імператора Костянтина Великого в 312 році, коли він наказав перед битвою прикрасити свої щити хрестами, так як йому наснився такий сон. Воїни виконали цей наказ і здобули перемогу над імператором Максенціоном.
Така авторитетна інформація правдива, але не повна.
Тому я, також історик, доповню її, посилаючись на джерельну та історичну базу.
«Світом керують не царі і їх закони, а знаки і символи»
(Конфуцій, китайський філософ У ст.)
Хрест, або криж всім відома геометрична фігура з двох ліній або смуг, що перетинаються під прямим кутом. Дитина, яка взявши олівець,
ще не вміючи ходити, малює ХРЕСТ. У неї це виходить підсвідомо. Чому? Хто і коли заклав їй цей святий знак?
Хрест має сакральне значення в багатьох релігіях. У християнстві — символ Розп’яття Господа Ісуса Христа та спасіння, яке він приніс людству; також намогильний знак як прохання до Бога помилувати померлого і дарувати йому життя вічне. У язичництві — уособлення сонця, місяця, зорі, вогню, початку тощо.
Великі Писання: Біблія, “Ригведа”, єврейська Тора, арабський Коран, перська Авеста т. ін. – це символьні (знакові) системи,
якими зашифровані знання про Бога, Світ, Людину, зміст життя, історію, місце в ній рас і народів.
Знак і знання – слова одного кореня. Світ – це розкрита книга. Знаки – її алфавіт. Як зазначав у У столітті знаменитий китайський філософ Конфуцій, що
«світом керують не царі і їх закони, а знаки і символи».
Знак хреста несе багато значень. Зокрема це знак тривимірного Всесвіту, життя. Він зображає Трійцю з підкресленням значимості синівської енергії (третьої сили) — Любові. Це зроблено шляхом поєднання символу чоловічої енергії — вогню (зображуваної у віруваннях всіх народів вертикальною площиною або вертикальним стовпом) з символом вологої жіночої енергії (зображуваної горизонтальною площиною), при якому обидва батьківські символи немов би зникають, зливаючись в один знак хреста — символ тривимірного простору, любові, дитяти. Це знак найпершої триєдності: мінус, плюс, єдність: мати, батько, дитя,- нагадує нам Вініпедія.
В геральдиці нараховуються понад 400 відмін хреста.
Відомий український історик, філософ і письменник ХХ століття Олексій Братко Кутинський у своїй монографії «Феномен України», яку видали після смерті його учні, і яка перевидана нині уже декілька разів, надзвичайно фахово розкрив «Абстрактні символи світобудови та їх конкретизація в геральдиці». Він стверджує, що світоглядна ідеологія українського етносу, в основі якої лежить образ триєдності (реалізована, зокрема, у символі тризуба), відповідає найвищому рівневі знань про світобудову, а українська нація є не лише тим, що є, а й тим, що було і що має прийти.
Абстрактні символи світобудови та їх конкретизація в геральдиці (за Братко-Кутинським).
1. Знак астрального вогню. Символізує чоловічий (позитивний) чинник світобудови – Бога Отця, а також Світло, Силу, Мудрість, Північний полюс.
2. Знак астральної води. Символізує жіночий (негативний) чинник свтобудови – Бога Матір, а також Слово, Знання, Південний полюс.
3. Знак хреста, тобто поєднання чоловічого і жіночого чинників у спільному нащадку (творінні). Символізує Бога Сина, Святу Трійцю, а також Єднання, Взаємотяжіння, Любов, Життя, Творіння.
Не менш цікаво і докладно про ХРЕСТ описав відомий в Україні науковець з Волині, художник, філософ, семіотик, дизайнер, письменник, педагог і географ Орест Хмельовський у своїй унікальній чотиритомній монографії «Теорія образотворення». (Луцьк: ЛДТУ, 2000 р., 2002 р., 2004р., 2005р.).
ХРЕСТ – це стилізоване зображення Сонця як джерела світла і життя на Землі та інших планетах.
За часів Рами (УІ тис. до Р.Х.) він мав вигляд сонячного кола з чотирма пасмами променів. Сонячне життєдайне начало стосується понад усе людини і всього живого, жіноче і чоловіче начало. Таким началом в історії людства – свтлим, життєдайним, жіночим – були арії за часів Рами. Хрест – їх фундаментальний символ, який поступово став символом усього яфетичного світу.
(В Софіївському соборі, Києво-Печерській Лаврі маківки прикрашені вишуканими давньоарійськими хрестами (колами з пучками променів).
Офіційно хрест став символом християнства з 680 року, коли ІУ-й Константинопольський собор ухвалив символ людини, розіп’ятої на хресті.
Хрест у ІУ ст. принесли на своїх штандартах групи – спочатку в Україну, потім у Зах. Європу.
Поширення цього знака в християнському світі почалося в Україні. Тут з часів Арати були мітраїстські хрести (перехрестя з дисками посередині – Знак Сонця).
Перший у світі храм із хрестом на куполі побудований батьком Ати князем Мундіухом (Мунчуком) 418 р. на південній околиці сучасного Києва.
Відтоді цей знак використовується в усьому яфетичному (арієзованому) світі: від Атлантики до Тихого океану, на Американському, Африканському, Австралійському континентах.
Один з найдавніших сакральних знаків культовий предмет – знак Сонця і вогню, символ вічного життя.
На глиняному посуді мешканців трипільських поселень хрест був позначений
за 2-3 тисяч років до Різдва Христового.
Арійський сонячний хрест – один із найдавніших символів, знак Сонця і вогню. Існує у вигляді рівностороннього хреста, часто вписаного в коло, в центрі якого включено свастику захисної або атакуючої дії. Вона символізує оберт Сонця та рух космічної енергії у просторі. Разом із “громовим колесом” або як його ще називають “колесом Перуна” чи “квітка життя”, арійський рівносторонній хрест набув культового значення серед горян та став родовим оберегом для усієї Карпатської України.
Як відзначають історики, ще у шумерів, вавилонян та єгиптян хрест був релігійним знаком – символом безсмертя Бога-Сонця, який щовечора помирав, а на світанку знову народжувався. Ще більшою повагою користувався він у населення Трипілля, яке існувало з 5400 по 2750 роки до н. е. на території України, а також Румунії і Молдови. Щоб переконатись у цьому, варто лише поглянутиось на різноманіття хрестів на мисках, кубкові, горщиках…
Шану трипільців до символу хреста підтверджує й той факт, що у їхніх оселях археологи знаходять залишки хрестоподібних глиняних вівтарів. При цьому хрести на вівтарях були орієнтовані на чотири сторони світу – Північ, Південь, Схід і Захід. Необхідно відмітити, що саме трипільськими майстринями ще 6 тисяч років тому було придумано більше десяти різновидів хреста, якими вони прикрашали свою знамениту мальовану кераміку. Усі вони популярні й нині. Звертає на себе увагу та обставина, що всі ці хрести знаходяться у сонячному колі. І у цьому немає нічого дивного. Адже увіруваннях трипільців центральне місце займало Сонце. А символом Сонця був – ХРЕСТ.
Саме ними, трипільцями, ця рясна символіка, а разом з тим традиція і культура були принесені до Карпат, де були законсервовані їх нащадками – гуцулами. В старих рукописних гуцульських книгах розповідається, що свастичний хрест застосовувався ранніми опришками як джерело незкінченної життєвої енергії, захищав їх від ворогів і злих демонічних сил.
І не тільки гуцули ревносно усюди позначають свою присутність символікою Сонця – хрест. Цю традицію підтримують у всій Україні, коли перед Великоднем починають розписувати писанки.
Отже, Хрест ототожнювався як символ Сонця, чоловіче і жіноче начало, як продовження життя на землі, як щастя і добро. Християнство почало його видозмінювати, накладаючи на нього свої символи і позначки лише після Першого Нікейського собору у 325 році. А до того символом християнства була «вівця» або «риба».
З четвертого століття нашої ери латинський хрест став тим, з чим він асоціюється зараз – символом християнства. Сьогодні він також асоціюється зі смертю, виною (нести хрест), крім того – з воскресінням, відродженням, порятунком і вічним життям (після смерті). У генеалогії латинським хрестом позначають кончину і дату смерті. У Росії серед православних латинський хрест найчастіше вважався недосконалим і презирливо називався «криж» (від польськ. Krzyz – хрест, і асоційоване з Крижі – обрізати, обрубувати).
Тип хрестів, найбільш широко відомий і використовуваних в Грузії з V століття. Використовується повсюдно нарівні з хрестом Святої Ніни. Хрест Тевтонського ордена – знак духовно-лицарського Тевтонського ордена, заснованого в кінці XII століття. Століттями пізніше, на основі хреста Тевтонського ордена, були створені різні варіанти широко відомого військового ордена Залізний хрест. Також Залізний хрест і понині зображується на військовій техніці, в якості розпізнавального знака, прапори і вимпели ЗС Німеччини. Відомий в наші дні як хрест армії Бундесверу. (https://vk.com/wall-7209516_4057).
Поширеними стали хрестики із розп’яттям Ісуса Христа. Такий хрестик, чи то він вилитий із срібла, чи із золота несе у собі негативну енергію. Спеціальними рамками спеціалісти перевірили десятки малих і великих хрестів із розп’яттям і однозначно прийшли до такого висновку. І мають рацію. Адже це – символ тортури, страждання, болі і мучеництва. Такі «обереги» не можна носити цілодобово, а лише на декілька годин на якісь урочистості, щоб не наражати себе на хворобу і небезпеку.
Як дослідник українського козацтва, хочу нагадати читачу, що козаки, хоч і були ревнивими захисниками православ’я, проте вони ніколи не носили хрести із розп’яттям. На могилі козаку висікали кам’яний рівнораменний хрест, як символ Сонця.
Козаки справді не були і не могли бути іудохристиянами, тому що вони були аріянами, тобто просвітленими язичниками. Козацьке характерництво, активно засуджуване іудохристиянством, – це не що інше як аріянство, Козацький період України – це був час очищення народного духу від фарисейської отрути. «Українське православ’я цієї доби остаточно звільнялося від візантійської спадщини, настирливого нав’язування московського протекторату» (Харьковщенко Ю.Є. Православно-церковні цінності в процесах державотворення козацької доби. – Гілея: науковий вісник, вип. 48, 2011).
Нагадаємо,- пише І.Каганець,- що аріянство, яке вже з перших століть стало релігією всіх слов’ян, не походить від єгипетського пресвітера Арія. Слово «аріянство» (віра шляхетних людей, аріїв). Слово «аріянство» застосовувалося для того, щоб чітко відмежуватися від іудохристиянствої ересі, яка називала себе «християнством» або «монофізитством».( https://www.ar25.org/…/ariyanstvo-vira-kozakiv…).
Наявний фактаж приводить до висновку, що Козаччина була спробою відновлення на вищому рівні давнього, органічно притаманного українцям способу життя, заснованого ще в часи народження Трипільської цивілізації.
Основою цього способу життя був арійський світогляд у формі аріянства, складовою якого було козацьке характерництво.
Зовнішніми проявами аріянства були курганні похован-ня, сонячні хрести і сварги (на могилах, вишиванках і рушниках), практична метафізика (характерництво), письмо глаголицею, духовна література розмовною мовою, культ знань, безстрашність (основана на вірі в реінкарнацію), просте життя.
Козаки не називали себе аріянами, тому що вже тоді на аріян (аріохрестиян) було надійно причеплено ярлик найбільших і найстрашніших єретиків. Це як сьогоднішній ярлик, що арії – це фашисти, нацисти і взагалі дуже погані люди.
Козацькі хрести часто ще називають «мальтійськими». Сліди козаків-запорожців простежуються на Мальті та на першобатьківщині Орденського лицарства – в Єрусалимі, де у храмі Гробу Господнього й досі зберігається подарована гетьманом Мазепою чаша з чистого золота. Українських козаків добре знали й на самій Мальті. Був на острові гостем у Мальтійського Ордену й козацький отаман, староста Черкаський і Канівський Дмитро Вишневецький (Байда) – вивчав лад та устрій Ордену. Запорожці приїздили на Мальту й вивчати мальтійське військове мистецтво, натомість мальтійці приїздили на Запоріжжя вивчати козацьке – їм було чому повчитися одне в одного…
Єрусалимський, Родоський і Мальтійський суверенний військовий Орден госпітальєрів св. Йоана, також відомий як Суверенний військовий Мальтійський Орден (SMOM), є найстарішим римсько-католицьким духовно-лицарським орденом і вважається суверенним суб’єктом міжнародного права. Мета діяльності Ордену, відповідно до його чинної Конституції, – допомагати літнім людям, інвалідам, біженцям, дітям, бездомним, людям із невиліковними захворюваннями та хворим на проказу. Допомога надається на п’яти континентах світу, незалежно від раси чи релігії потребуючих.
З 1609 року на території сучасної України Мальтійський Орден мав Волинське пріорство, створене на землях князя Януша Острозького, який заповів Орденові свій маєток. Польський Сейм офіційно дозволив створення Волинського Пріорства.
Така інформація заслуговує на увагу, але за основу її не варто брати. Я вважаю, що козаки, як справжні нащадки аріїв, перейняли і їх символіку – хрести. Тому на своїх штандартах зображували хрести, як часто тепер їх іменують – мальтійськими. Але це хрести арійські, символи Сонця і життя.
Козацький хрест ужито для створення образів Державних нагород України, відомчих відзнак Державна служба з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України. Указом президента України від 3 вересня 2009 р. № 705 затверджена символіка Збройних сил України, де головним компонентом емблеми, на прапорах ЗСУ і орденах виступає рівнораменний ХРЕСТ. Цей сакральний сонячний символ є продовженням славних традицій воїнів УГА, УСС, УНР, УПА.
А 6 травня 2022 року президент Володимир Зеленський повідомив у вечірньому зверненні про бойову відзнаку «Хрест бойових заслуг». –«І першим, кому я вирішив вручити цей Хрест, став генерал Валерій Залужний, головнокомандувач Збройних Сил України. За відвагу, за мудрість, за організацію ефективної відсічі російському вторгненню», – сказав Зеленський.
Такі бойові відзнаки, такий древній символ, який випромінює сонячний позитив, спалять всю нечисть московської орди, яка вторглася на нашу святу землю.

Олександр Середюк

натисни MIXADVERT