Битва за воду Дніпра. Розслідування BBC

вода

 

Після успішного українського контрнаступу на Харківщині Росія почала відкрито завдавати ударів по енергетичній та водній інфраструктурі на сході та півдні України.

  • Вікторія Жуган, Надер Ібрагім
  • ВВС, Миколаїв

Спершу був удар по ТЕЦ у Харкові і вимкнення 1,5 мільйона абонентів від світла. Потім росіяни спробували знищити дамбу у Кривому Розі, що позбавило частину мешканців води. Вже після цього Путін натякнув, що це тільки початок подібних ударів.

“Зовсім недавно збройні сили Росії завдали пару ударів чутливих, вважатимемо, що вони попереджувальні – якщо далі ситуація розвиватиметься подібним чином, то відповідь буде серйознішою”, – заявив Путін, що сприйняли як погрозу бити по об’єктах критичної інфраструктури.

Згодом російська ракета впала біля Південноукраїнської атомної станції, яка розташована в тилу за 200 км від лінії фронту.

Але це далеко не перші подібні кроки Кремля. ВВС зібрала ексклюзивні матеріали, які доводять, що на півдні України пошкодження водної інфраструктури і доступ до води давно стали одним зі знарядь війни.

Вода – це життя

“Вода – це як життя. Люди, мабуть, у війну зрозуміли ціну воді”, – каже водій миколаївського трамвая Олександр Ривмін.

Він так давно возить пасажирів, що в місті його впізнають. Але зараз доставляє питну воду на одну з точок роздачі.

Водій трамвая у Миколаєві розвозить воду
Підпис до фото, Водій у Миколаєві розповідає, що іноді доводиться зупиняти трамвай через російські обстріли

Олександру вистачає шестилітрової пляшки води на тиждень-два, а харчується він на роботі. Коли стало зрозуміло, що проблеми з водою в Миколаєві надовго, його роботодавець “Миколаївелектротранс” облаштував для своїх працівників і пральню.

Це підприємство – одне з багатьох місць у місті, де пробурили свердловину і встановили станцію з очищення. Оскільки тут керують громадським транспортом, ним почали розвозити і воду.

За даними влади, у місті залишилося трохи більше 200 тисяч людей із близько 400 тисяч. Уже шостий місяць у їхніх кранах тече солона вода, яку називають технічною. А питну можна отримати на безкоштовних точках розливу.

До них вода потрапляє із нещодавно пробурених свердловин або завезена із сусідніх областей, та кожне із цих рішень є тимчасовим.

Бойові дії різних конфліктів по всьому світу мимоволі наражають цивільних на небезпеку, але ВВС зібрала ексклюзивні матеріали, які чітко показують: Миколаїв залишився без води не випадково.

--

Російські танки довкола водогону Дніпро – Миколаїв

У квітні влада регіону повідомила про пошкодження водогону Дніпро – Миколаїв внаслідок бойових дій.

Труба, що несе воду з Дніпра до Миколаєва, починається у Херсонській області. Ця територія була під російською окупацією із самого початку війни, тож ані влада Миколаївщини, ані працівники водоканалу не мали туди доступу.

Тим більше не йшлося про те, щоб туди могли потрапити незалежні ЗМІ.

Пошкодження водоводу Дніпро - Миколаїв, супутникові фото

Тож як зʼясувати, чи було пошкодження водогону навмисним або випадковим?

Коли миколаївці почали щодня шикувалися у черги до розвозки питної води, регіональні видання опублікували три фото. В одній із херсонських груп назвали й координати: це село Киселівка – одне з небагатьох місць, де підземний водовід виходить на поверхню.

Коли ми вивчили місцевість на супутникових мапах, то змогли підтвердити, що ці фото були зроблені біля Киселівки. А коли ми порівняли архівні супутникові фото труби до квітня 2022 і після, то пересвідчилися: вона була дійсно пошкоджена – на згині.

Тож за яких обставин труба була так пошкоджена?

Як зазначає Інститут вивчення війни, Киселівка – операційно важливе розташування російських сил в околицях Херсона, бо це останній населений пункт як на трасі E58, що зʼєднує Херсон з Миколаєвом, так і на шляху залізничного сполучення між окупованою Чорнобаївкою та українськими позиціями на Миколаївщині.

Супутникове фото труби водогону Дніпро - Миколаїв

Російські сили зайняли цей напрямок 1 березня, згідно із ресурсом LiveUAMap, який веде спостереження бойових дій за відкритими джерелами.

Інститут вивчення війни зафіксував, що армія РФ відійшла з Киселівки лише 12 вересня. Про це ж 13 вересня заявив керівник Херсонщини Олександр Самойленко, проте генштаб про це не каже.

Отже, весь цей час росіяни контролювали і село, і дорогу, і водогін, який прилягає до неї.

На супутникових фото ми побачили, як близько до водогону їздили російські танки.

Російські танки біля водоводу Дніпро - Миколаїв, супутникові фото

Керівник проєкту із гуманітарного роззброєння нідерландської організації PAX Вім Цвійненбург говорить у коментарі ВВС, що він спостерігає три типи причин пошкоджень водної інфраструктури в Україні через війну.

Є пошкодження через незнання, бувають випадкові пошкодження під час бойових дій, і є умисні.

Наше подальше розслідування доводить, що шанс на випадкове пошкодження водогону Дніпро-Миколаїв або незнання – надзвичайно малий.

“Вкрали шматок труби, щоб заробити гроші”

ВВС показала фото труби у Киселівці двом експертам зі зброї, і вони незалежно один від одного оцінили, що такі пошкодження не характерні ані для випадкового артилерійського удару, ані для пострілу з танку – натомість припустили використання вибухової речовини безпосередньо на трубі.

Зокрема, Кріс Кобб, який двадцять років прослужив офіцером-артилеристом Британської армії та три роки працював інспектором зі зброї в ООН, сказав: “Ми точно бачимо сліди від танків поблизу, але жодних слідів від вирв, спричинених непрямим вогнем”.

На його думку, це виключає ймовірність випадкового обстрілу. А якби водогін пошкодили із танка, Кобб очікував би побачити наслідки горизонтального вибуху, а цього не видно.

“Я вважаю, що пошкодження було спричинене розміщенням заряду вибухової речовини або безпосередньо під трубою, або ж над нею. Досить умисне,” – зазначив він.

Можна припускати різні версії обставин, за яких цей водогін зазнав пошкодження від вибуху, але ВВС отримала ще одне фото цього ж водогону – в іншому місці. І те, як виглядає труба там, важко пояснити бойовими діями.

Труба водоводу Дніпро-Миколаїв між селами Благодатне Херсонської області і Мирне Миколаївської області
Підпис до фото, Труба водоводу Дніпро-Миколаїв між селами Благодатне Херсонської області і Мирне Миколаївської області

Із міркувань безпеки ми не називаємо власника цього фото, але ми пересвідчилися у тому, що наше джерело знається на темі.

Коли ми вивчили супутникові мапи місцевості, ми змогли підтвердити, що друге фото було зроблене між селами Благодатне та Мирне – за 6 кілометрів від пошкодженої труби у Киселівці. Тут водовід також виринає з-під землі. Згідно із даними файлу, фотографію зробили 17 квітня.

На супутникових зображеннях видно зміни довкола труби, але неможливо точно сказати, чи дійсно вона була відрізана.

Кріс Кобб зазначив, що на супутниковому зображенні цієї місцевості видно сліди броньованої техніки і кратери від непрямого вогню – імовірно, артилерії.

Супутникове фото труби водогону Дніпро - Миколаїв

Автор фото, Maxar

Підпис до фото, Місце, де водогін Дніпро – Миколаїв виходить на поверхню між селами Благодатне та Мирне. Супутникове фото з кінця квітня 2022 року

Він припустив: “Схоже, що частину труби прибрали. Але який сенс відрізати частину труби? Вона нічого не коштує. Та, можливо, таким чином хотіли зменшити імовірність того, що її легко полагодять?”

Свою відповідь на поставлене експертом питання пропонує очільник Миколаївської ВЦА Віталій Кім: “Вони (російська армія – ред.) хотіли вкрасти шматок труби і заробити грошей. Ми ж бачили багато фото, як вони крали, наприклад, холодильники”.

Кім не має сумнівів, що пошкодження були умисні: “Вони (російська окупаційна адміністрація – Ред.) хотіли шантажувати наше місто, показати, як у Миколаєві помирають, коли пʼють воду з річок. А потім (хотіли – Ред.) врятувати Миколаїв, повернувши воду в трубу”.

У звʼязку із пошкодженням труби Миколаївська обласна прокуратура розслідує “диверсію, вчинену військовослужбовцями збройних сил Російської федерації”.

У Кремлі та в російській армії ніколи не коментували пошкодження цього водогону. Окупацію Херсонщини там називають “визволенням”.

--

“Шлях напоїти російських військових у Криму”

Та чи це був перший випадок, коли доступ до води на півдні України використовували як засіб тиску на ворога? Відповідь варто шукати в окупованому Росією Криму.

Зібрані ВВС ексклюзивні матеріали свідчать, що у 2022 році через запуск води у Крим постраждали фермери Херсонщини.

Як і Миколаїв, Херсонщина та Крим залежать від дніпровської води. Вона приходила на ці сухі південні землі розгалуженою мережею каналів.

Коли у 2014 році Росія незаконно анексувала Крим, Україна поставила умову: платіть за воду або забезпечуйте населення окупованих вами територій самостійно.

Згодом Україна припинила постачання води, пояснивши, що, за міжнародним законодавством, забезпечувати потреби окупованої території зобов’язана країна, яка її окупувала та де-факто контролює.

По-перше, Київ послідовно наполягав на тому, що саме окупаційна влада має обовʼязок забезпечувати населення водою. Ідеться про частину першу статті 55 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція).

По-друге, українська влада очікувала звернення від російської, у якому остання визнавала б себе окупантом. Будь-яка інша співпраця з Росією щодо Криму означала б визнання Києвом російської влади півострова, що протягом усіх років нелегальної анексії було неприпустимим.

Перекриття Північно-Кримського каналу

Але коли Київ перекрив Північнокримський канал, дискусії щодо етичності такого кроку точилися й у самій Україні. За оцінками багатьох експертів, у результаті цього постраждало сільське господарство Криму, а вирощування рису стало майже неможливим.

Москва подала на Київ до Європейського суду з прав людини, називаючи це актом “тероризму та екоциду”.

Після приходу до влади Володимира Зеленського розмови щодо постачання води в Крим знову відновились. Та навесні 2021 року в українському уряді нагадали про ще один наслідок перекриття Північнокримського каналу.

“Вода (у Крим – ред.) сьогодні – це шлях напоїти (російських – Ред.) військових, яких там понаїхало і завезено: мілітаризація Криму, створення там серйозного авіаносця чи розвиток його. Який сенс поїти окупанта? Ніякого. Це навпаки подовжить їхнє перебування там”, – сказав тоді міністр оборони Олексій Резніков в інтервʼю ВВС.

Росія не приховувала намірів повернути дніпровську воду в окупований Крим, і вже 26 лютого 2022 року самопроголошений голова Криму Сергій Аксьонов заявив, що російські військові знищили дамбу, яка перекривала канал.

Запуск дніпровської води у Крим по Північно-Кримського каналу

Але навесні 2022 року українська влада заперечувала, що вода може дійти до Криму, або що там можуть її ефективно використовувати. Коли ми поглянули на супутникові знімки Північнокримського каналу, то побачили, що 12 березня 2022 року вода вже дійшла до Джанкоя.

Пізніше, влітку, Українська екологічна інспекція повідомила, що росіяни крадуть воду з Північнокримського каналу у значних масштабах.

Але, як зʼясувала ВВС, постраждав не лише державний бюджет України. Коли вода пішла по каналу у Крим, вона зникла із каналів на окупованій Херсонщині. Цього разу постраждали фермери Херсонщини.

--

Один весняний день вирішує все

Коли фермер і депутат Херсонської обласної ради Сергій Рибалко приїхав до Києва відсвяткувати день народження сина, Росія обстріляла українську столицю ракетами і розпочала повномасштабне вторгнення. Відтоді Рибалко не повертався на Херсонщину.

Він намагається тримати звʼязок зі своїми працівниками на окупованих територіях і говорить, що цього року не засадив там дві третини земель, втратив насіння картоплі на суму 15 мільйонів гривень.

Ми зустрічаємося із ним на Житомирщині, де у Рибалка є значно менше картопляне господарство.

“У нас не було води і ми не розуміли, коли її подадуть в канали. А для вирощування картоплі вода – це головне. Тому ми відмовилися від тих площ, які були залежні від подачі води у Північнокримський канал і цей урожай не садили”, – говорить фермер.

Фермер із Херсонщини виїхав через окупацію і втратив врожай
Підпис до фото, Сергій Рибалко втратив доступ до своїх полів на Херсонщині і базується тепер на півночі України

Розгалужена система каналів тягнеться близько сотні кілометрів по території Херсонщини і Криму. Вона побудована так, щоб із Дніпра вода рухалася ними “самопливом”, тобто завдяки силі тяжіння.

Зазвичай у зимовий сезон канали були порожні, а навесні воду запускали, щоб фермери поливали землі. Вода рухалася каналами поступово, заповнюючи в останню чергу найбільш віддалені відгалуження.

Рибалко говорить, що до його земель біля Чулаківки у Скадовському районі зрошувальна вода прийшла із запізненням на півтора місяця.

“Півтора місяця у весняний сезон для аграрія – це все. Період поливу фактично втрачений. Ті, хто розраховували поливати овочі, картоплю з каналу, зрозуміли, що вони вже втратили врожай”, – підсумовує він.

Багато фермерів не знали, чи буде вода

Коли ми порівняли цьогорічні супутникові фото його полів та минулорічні, то змогли підтвердити слова фермера. У 2021 році вода заповнила канал на початку травня, а у 2022 році вона зʼявилася там лише на початку червня.

Аналогічну ситуацію можна спостерігати і в сусідніх громадах. Наприклад, біля Миколаївки Скадовського району канал розгалужується: один рукав іде до Каланчака і до Криму, а другий – на захід Херсонської області.

Супутникові фото доводять, що протягом останніх пʼяти років вода надходила у західний рукав у період із кінця березня до середини квітня. І лише у 2022 році західна частина каналу стояла порожня аж до початку травня, тоді як вода була у частині, що іде в бік Криму.

ВВС звʼязувалася із мешканцями цих громад Херсонщини, але не змогла скласти повну картину ситуації. Люди, які залишилися в окупації, відмовлялися спілкуватися або посилалися на те, що не мають доступу до інтернету чи стільникового звʼязку. Ті ж, хто виїхали, мають інформацію лише до моменту, доки самі були на Херсонщині.

Дмитро Бутрій, який виконував обовʼязки голови Херсонської ВЦА, пояснює, що після підриву дамби рівень води у каналах упав. За його інформацією, внаслідок цього постраждали фермери, чиї господарства були на великій відстані від Дніпра, як-от у Скадовському районі.

“Багато фермерів не засіяли (свої землі – Ред.), передбачаючи, що води у них не буде,” – говорить Бутрій. А коли вода нарешті дійшла, для багатьох, як і для Рибалка, було вже запізно.

“Окупант знищує фермерство на Херсонщині”

Ніхто з опитаних нами мешканців Херсонщини не зміг пояснити причин запізнення подачі води в окремі райони: чи йшлося про зумисне перекриття води, чи російська адміністрація просто не впоралася з керуванням каналами після підриву дамби.

Але Бутрій звертає увагу й на інші обставини, у яких виживають фермери окупованої Херсонщини: частина господарств була розграбована, частина полів непридатна, бо замінована; фермерів – залякують.

“Російський окупант знищує фермерство на території Херсонщини,” – вважає він.

Експертка з екологічної безпеки нідерландської організації PAX, кандидат технічних наук Ірина Ніколаєва припускає, що російській окупаційній армії було би невигідно позбавляти місцеве населення доступу до води і втратити шанс здобути їхню лояльність.

Але вона підкреслює, що подача води на окупований Крим була для російської армії пріоритетом.

Там ніколи не визнавали, що завдають шкоди цивільному населеному окупованих територій Херсонщини, але Херсонська обласна прокуратура розслідує підрив Північнокримського каналу, унаслідок якого “було унеможливлено здійснення зрощування сільгоспземель на території Скадовського, Каховського районів Херсонської області”.

Підозру про порушення законів та звичаїв війни оголосили генерал-майору, заступнику командувача Чорноморського флоту Російської Федерації з матеріально-технічного забезпечення та командиру 11-ї окремої інженерної бригади Південного військового округу.

натисни MIXADVERT