Російські ракети вдарили по всій економіці України. Чи переживе це бізнес?

“Персонал має бути навчений, як заправляти генератори, як їх перезапускати, а у відділеннях працюють жінки, а каністра з бензином щонайменше 30 кг”, – розповідає голова НБУ Андрій Пишний про тонкощі впровадження ініціативи PowerBanking – створення мережі банківських відділень, які можуть працювати та надавати необхідні послуги клієнтам навіть під час блекауту.

Загалом, як каже голова Нацбанку, від жовтня 2022, коли Росія почала завдавати масованих ракетних ударів по українській енергетичній інфраструктурі, з’явився новий макроекономічний чинник – кількість ракетних обстрілів та кількість ракет, випущених по інфраструктурних цілях в Україні.

Цей чинник від жовтня до грудня 2022 року коштував українській економіці щонайменше 4% падіння. Як зазначає Андрій Пишний, падіння українського ВВП у четвертому кварталі минулого року сягнуло 35%, – це при тому, що загальний річний показник трохи перевищив 30%.

  • Анастасія Зануда
  • ВВС News Україна

За час обстрілів втрати і витрати бізнесу суттєво зросли, а настрої – різко погіршилися. При цьому, як і на фронті, прийшло розуміння, що війна є випробуванням на довгій дистанції, і що “до перемоги ще треба дожити”.

Як почуваються українська економіка та бізнес на початку 2023 і як вони можуть його пережити?

Що змінили обстріли

За опитуваннями, які НБУ проводить щомісячно, у січні 2023 року Індекс очікувань ділової активності знизився до 37,5 пунктів. Ще у грудні він був на 5 пунктів вищим. І обидва ці показники є значно нижчими 50 пунктів, які свідчать про те, що бізнес налаштований оптимістично щодо свого майбутнього.

“Дефіцит електроенергії, руйнування підприємств та інфраструктури, порушення логістики, скорочення пропозиції товарів/послуг, зростання виробничих витрат, а також низька платоспроможність населення продовжують суттєво впливати на економічну активність підприємств та їхні очікування”, – пояснюють в Національному банку причини поганих настроїв бізнесу.

При цьому учасники опитування очікують, що скорочення обсягів виробництва, так само, як і обсягів нових замовлень і товарообороту триватиме і надалі.

Бізнес також говорить про зростання цін і тарифів на власну продукцію та послуги через подорожчання закупівельних цін і цін підрядників.

Найбільш песимістичні настрої мають підприємства торгівлі, хоча від початку війни саме вони були серед найбільших оптимістів.

Що більшим є бізнес, то більшими мають бути генератори. Але без них ніяк у блекаут
Що більшим є бізнес, то більшими мають бути генератори. Але без них – ніяк у блекаут

Гірші очікування мають і компанії, які входять до Європейської бізнес асоціації (EBA), а це переважно великі бізнеси із іноземними інвестиціями.

За підсумками 2022 року, більшість компаній – 83% – повідомляють про падіння своїх доходів у доларах. Тільки 6% опитаних повідомили про відсутність змін, і ще 11% навіть мали зростання.

“Такий результат виявився цілковито протилежним довоєнним прогнозам та очікуванням бізнесу: до повномасштабного вторгнення 83% компаній Європейської Бізнес Асоціації очікували позитивну динаміку розвитку свого бізнесу у 2022 році. За підсумками року, 83% мали падіння”, – відзначають в ЕВА.

Там також вказують на те, що порівняно із жовтнем, коли почалися масовані російські ракетні обстріли, майже удвічі зросла кількість компаній, що відчули вплив ракетних атак на свою діяльність – з 47% до 89%. Тобто якщо восени російські обстріли відчувала на собі кожна друга компанія, то тепер це дев’ять із десяти.

“Російські обстріли призводять до переривання робочих процесів, скорочення кількості продуктивних годин, складнощів у плануванні, накопичення втоми співробітників, зростання витрат через використання генераторів”, – перераховують негативні наслідки ракетних ударів для бізнесу в ЕВА.

Наприклад, як розповів керівник Nestle Україна Алессандро Занеллі, компанія обладнала свої підприємства в Україні спеціальними укриттями, де працівники можуть бути в безпеці під час обстрілу, а також обладнала потужності додатковими джерелами живлення на сонячних панелях, витративши на це 25 млн доларів.

А генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала повідомив, що лише на генератори для об’єктів комерційної нерухомості, що входять у сферу інтересів компанії, було витрачено 2 млн доларів.

Загалом, за даними ЕВА, перебої з енергопостачанням наразі очолюють антирейтинг актуальних викликів бізнесу. Крім цього, компанії скаржаться на перебої зі зв’язком та інтернетом і мають проблеми з бронюванням співробітників та виїздом за кордон: наразі у 88% компаній є мобілізовані працівники.

Втім, попри усі труднощі, із компаній, що взяли участь в опитуванні ЕВА, понад половина – 54% – працюють у повному обсязі, тоді як 46% працюють з обмеженнями (переважно географічними). При цьому втрати компаній є досить високими: 32% повідомляють про втрати до 1 млн доларів, 36% – про втрати в діапазоні 1-10 млн доларів, 16% – про втрати більше 10 млн доларів.

Ті, в кого краще за всіх

На тлі величезних проблем реальної економіки України під час війни окремим “кейсом” є галузь ІТ, яка наразі є єдиною в українській економіці, що на кінець першого року війни нарощує експортні доходи.

За даними асоціації IT Ukraine, за результатами 2022 року ІТ-індустрія забезпечила 7,34 млрд доларів валютних надходжень, а обсяги експорту галузі зросли на 400 млн доларів порівняно із довоєнним 2021 роком.

“Для експортного IT-сектору такі показники були очікувані, адже компанії успішно запроваджують заходи щодо підтримки безперервності бізнесу та створення умов для безпечної роботи ІТ-спеціалістів”, – каже Костянтин Васюк, виконавчий директор IT Ukraine.

Про те, що одним із секретів успіху є правильна оцінка ризиків і підготовка планів business continuity говорить і засновник та керівник SoftServe Тарас Кицмей.

Його компанія забезпечила релокацію 1600 родин співробітників за кордон, та ще 2,5 тисячі родин – на захід України.

Серед інших причин представник ІТ-індустрії називає те, що вона працює на глобальні ринки, що стало перевагою під час війни в Україні.

Крім того, галузь є, фактично, віртуальною, – усі процеси – від рекрутингу до проєктного менеджменту, виконання замовлень та виплати винагороди відбуваються в інтернеті.

Галузь навіть під час війни зросла на 6%, і сплатила до бюджету 32 млрд грн податків – на 16% більше, ніж у довоєнному 2021.

Брак електрики – це надовго?

Відновлення пошкодженої росіянами енергетичної інфраструктури триватиме місяцями
Відновлення пошкодженої росіянами енергетичної інфраструктури триватиме місяцями

Ніхто не очікував “війни з трансформаторами”, каже генеральний директор енергетичного постачальника YASNO Сергій Коваленко. Але за пару місяців до кінця 2022 року 75% українських ТЕС були зруйновані чи пошкоджені російськими ракетними обстрілами, а на додачу до проблем генерації значних втрат зазнала система передачі електроенергії.

“Я особисто вважав, що десь з кінця березня-початку квітня (2023 року), коли зима завершиться і зменшиться споживання, ми вийдемо на баланс (в енергосистемі – Ред.). Наразі я не впевнений в цьому, тому що відновлення генеруючих об’єктів – це не місяці, це можуть бути роки”, – каже представник енергетичного бізнесу.

Сергій Коваленко радить бізнесу одночасно із підвищенням енергоефективності вибудовувати свою систему енергетичної автономності, а не розраховувати, коли буде відновлено загальнодержавну. Тим більше, що і вона вже навряд чи відновиться у довоєнному вигляді.

Він також радить компаніям та підприємствам придивитися до можливості імпорту електрики з ЄС. Так, каже він, вона дійсно є у понад два рази дорожчою, ніж та, що виробляється в Україні (і якої нині дуже бракує усім споживачам). Але вона також є приблизно удвічі дешевша за вироблену на генераторах.

Щоб була електрика, одного генератора замало, - для нього постійно потрібно пальне
Щоб була електрика, одного генератора замало, – для нього постійно потрібно пальне

Як підрахували в Нацбанку, крім того, що дефіцит електрики призводить до зменшення та здорожчання виробництва, “економіка на генераторах” ще й стимулює імпорт – передусім, нафтопродуктів, а відтак, тисне на курс гривні.

Втрати від цього можуть становити від 2 до 4 млрд доларів. А загалом у 2023 році дефіцит електроенергії може коштувати українському ВВП від 2 до 3,6 відсоткових пунктів. При цьому, як прогнозують в НБУ, “дефіцит електроенергії позначатиметься ще й у 2024 році”. Це м’який натяк на те, що у 2023 проблема навряд чи зникне.

Марафон-2023

Загалом, як свідчить щойно оприлюднений прогноз Нацбанку, українська економіка таки має шанс зрости у 2023 році, але “маржинально” – на 0,3% (після падіння на понад 30% у 2022 році). При цьому інфляція має також уповільнитися до 18,7% (із 26% у перший рік війни).

Головне, на що розраховують в Нацбанку, це витривалість – і населення, і бізнесу.

“Бізнес і населення продемонстрували високий рівень адаптивності у 2022 році. Цей чинник підтримуватиме економіку і надалі. Проте високі безпекові ризики все ще обмежуватимуть економічну активність у 2023 році, а дефіцит електроенергії позначатиметься ще й у 2024 році”, – прогнозують в НБУ.

Генеральний директор Dragon Capital Томаш Фіала теж каже, що українська витривалість – один із факторів того, що у перший рік війни українська економіка впала “лише” на 30%, адже прогнози одразу після російського вторгнення були набагато гіршими. Проте аналітики інвестиційної компанії вважають, що зростання у 2023 році не буде, і прогнозують падіння ВВП до 5%.

“Ми очікуємо, що гаряча фаза війни продовжиться до осені цього року, і (лише) у четвертому кварталі буде уповільнення (бойових дій). Цей прогноз також передбачає, що проблеми з електрикою триватимуть майже весь рік”, – каже керівник інвестиційної компанії.

ракети та енергетична інфраструктура

Автор фото, Getty Images

Враховуючи те, що і в ситуації на фронті, і в енергетиці не буде швидких позитивних змін, що ж, крім витривалості, допоможе українцям протриматися до перемоги?

У Національному банку кажуть, що ключовим фактором, що дозволить українській економіці триматися на плаву до завершення війни є міжнародна підтримка.

У бюджеті на 2023 рік уряд передбачив, що вона складатиме 38 млрд доларів.

“Чи велика ця цифра? Фантастична, – каже голова НБУ Андрій Пишний. – Але якщо порівнювати це з тим, що у 2022 році обсяг міжнародної підтримки був фактично 32 млрд доларів, вона не видається недосяжною”.

Чи готова Україна до довгого марафону?

З міжнародною допомогою – так, каже Ростислав Шурма, заступник голови ОП, який курує економічний напрямок:

“Якщо буде надаватися відповідна фінансова допомога, то технічно з точки зору бюджету, платіжного балансу, курсу, ми, напевне, зможемо вистояти на донорській підтримці. Але ми повинні розуміти, що кожен місяць війни запускає певні незворотні процеси, які у першу чергу пов’язані із людським капіталом. Коли війна затягується, потім стартувати нам буде значно важче”.

ввс

натисни MIXADVERT